Рішення влади ФРН вислати двох російських дипломатів у зв'язку з убивством чеченця в Берліні викликало широкий резонанс у німецьких ЗМІ. Згідно з офіційною заявою німецького МЗС, співробітники посольства РФ у Німеччині були оголошені персонами нон ґрата, оскільки Москва не надала Берліну достатньої допомоги у розслідуванні злочину.

Зелімхана Хангошвілі, який був польовим командиром під час другої чеченської війни, застрелили 23 серпня в берлінському парку Малий Тірґартен. Імовірного вбивцю затримали в Берліні того ж дня. Ним виявився чоловік з російським паспортом на ім'я Вадима Соколова. У Федеральній прокуратурі Німеччини припускають, що до організації вбивства може бути причетна Росія.

Німецькі ЗМІ сходяться на тому, що якщо підозри підтвердяться, Німеччина має жорстко на це відреагувати. Однак за такого сценарію дипломатичний конфлікт між Берліном і Москвою буде неминучим. Подробиці - в огляді DW.

Süddeutsche Zeitung: Реакція Німеччини має бути жорсткою

Газета Süddeutsche Zeitung позитивно оцінює той факт, що розслідування даного злочину розпочала Федеральна прокуратура ФРН. "Навіть якщо формально поки що можна говорити тільки про підозри, слідчі зібрали багато доказів, які свідчать про причетність до злочину російської влади, - пише у своєму коментарі під заголовком "Росію підозрюють у скоєнні вбивства" оглядач видання Ґеорґ Масколо (Georg Mascolo). - Взяти, наприклад, підроблений паспорт, вочевидь, отриманий убивцею, або його ймовірного роботодавця, поміченого у тісних зв'язках з міністерством оборони РФ". (Телефон місця роботи  "Вадима Соколова" - ЗАТ "Руст", вказаний у пакеті документів для шенгенської візи, збігся з номером підприємства, яке належить міністерству оборони РФ. - Ред.)

Якщо підозри підтвердяться, Німеччина має жорстко на це відреагувати, упевнений журналіст. "Це стало б ще одним доказом того, що для Росії правил більше не існує: вбивство скоїли у центрі Берліна, у безпосередній близькості від урядового кварталу. Таке не має залишитися без наслідків", - резюмує Ґеорґ Масколо.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Дипломатичний конфлікт ФРН з Росією

Схожої думки дотримується й оглядач іншої впливової німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Райнгард Везер (Reinhard Veser). У публікації "Наступний конфлікт Німеччини з Росією" він проводить паралелі з отруєнням колишнього російського агента Сергія Скрипаля, здійсненим у березні 2018 року в британському Солсбері. Тоді британська влада спершу звинуватила Кремль у замаху на вбивство, а лише після цього оприлюднили отримані докази. Тоді як політична реакція Берліна з'явилася лише через три місяці після скоєння злочину, зазначає коментатор.

На його думку, таке зволікання можна тлумачити по-різному: в уряді ФРН або хотіли спочатку дочекатися результатів судового розслідування, або, що гірше, були обережними, прагнучи за всяку ціну уникнути конфлікту з Росією.

"Однак незалежно від того, яка із цих двох версій відповідає дійсності, у німецько-російських відносинах виникла політична криза, масштаби й наслідки якої на даний момент неможливо передбачити. МЗС ФРН мусило чітко відреагувати на висновки Федеральної прокуратури. Видворення двох російських дипломатів через відмову у співпраці - це ще найбільш м'який з можливих заходів", - вважає Райнгард Везер.

Москва вже пообіцяла "дзеркально" відреагувати на видворення своїх дипломатів, продовжує він. Те, що відбуватиметься далі, залежить, на думку оглядача, у тому числі й від того, які надії Кремль покладає на переговори в "нормандському форматі" щодо України, які відбудуться 9 грудня в Парижі. "Якщо Москва сподівається отримати від них істотну вигоду, вона може поки що  утриматися від здійснення відповідних заходів. В іншому ж випадку Німеччина повинна підготуватися до повного арсеналу пропагандистських атак, яких свого часу зазнала і Великобританія", - робить висновок журналіст.

Tageszeitung: Жертвою конфлікту може стати Україна

Своєю чергою, газета Tageszeitung зазначає, що дипломатична криза між Берліном і Москвою вибухнула у вкрай невідповідний час. Оглядачка видання Барбара Ертель (Barbara Oertel) звертає увагу на те, що переговори в "нормандському форматі" за участю Німеччини, Франції, України та Росії відбудуться вперше за останні три роки.

"Особливо президент Франції Еммануель Макрон, який нещодавно взяв курс на зближення з Москвою, хоче домогтися там успіху - не в останню чергу для себе самого. Навіть якщо ніхто не очікує великого прориву, досі залишалася невелика надія на те, що учасникам переговорів вдасться хоче б трохи наблизитися до врегулювання конфлікту на Сході України", - пише авторка Tageszeitung.

Чи мають учасники переговорів і, в першу чергу, жителі самої України розпрощатися з цією надією, поки що неясно, продовжує журналістка: "Цілком можливо, що зустріч все ж відбудеться, як і було заплановано, але більше нічого не станеться - всі, як і зазвичай, обмежаться фразою "добре, що ми знову обговорили цю тему". Але це б означало, що в Україні продовжить говорити зброя, пише вона. "І є побоювання, що не тільки там", - підсумовує Барбара Ертель.