Deutsche Welle: Чинний уряд вважає, що "країна в смартфоні" вже існує. Виходить, Ви нічого нового не створюєте?

Михайло Федоров: Зараз я вам покажу, на якому етапі перебуває "держава в смартфоні". Насправді базові процеси заклали ще чотири роки тому, але нефундаментальні та несистемні. Приміром, на сайті Кабінету Міністрів можна отримати державні е-послуги. Якщо нам потрібна певна довідка, то нас відсилають на інший ресурс, на якому незрозуміло, де цю довідку отримати. Наразі існує майже 100 е-послуг, якими дуже важко скористатися. Це пов'язано і з загальною архітектурою усього електронного уряду, і з візуальною частиною - user experience (досвід користування. - Ред.) Також багато у чому це пов'язано з тими нормами кібербезпеки, які закладали ще в 1970-х роках.

Ви кажете, що це є застарілим. А чи знаєте Ви, скільки людей цим скористалося?

Попит є, але поки цією послугою користується лише невелика кількість людей. Один із наших пріоритетних напрямків роботи на 2019 рік - це вирішити питання цифрової ідентифікації. Ми хочемо, аби на ID-картках був електронний підпис, щоб його можна було використовувати і за допомогою спеціального кардрідера, з авторизацією у смартфоні. Smart-ID, щоб було все в смартфоні. І, звичайно, розвиток Mobile ID.

Ми хочемо відкрити понад 70 послуг, хочемо зробити аудит реєстрів, хочемо вирішити питання з е-ідентифікацією, підняти питання з е-резиденством в Україні. Яке для будь-якої людини на планеті є нагодою стати електронним громадянином України, зареєструвати тут свою компанію, сплачувати податки, користатися іншими е-послугами. Було б ідеально, якби ми сфокусувалися на фрілансерах усього світу і надали можливість айтішникам реєструвати тут ФОПи або інші форми кампаній, створювати тут мікрокоманди. Ми можемо запровадити спеціальні пільги для тих, хто інвестуватиме гроші в нашу країну. 

За даними уряду, "країна в смартфоні" надає 120 послуг. Ви плануєте додати ще 70. Чи вивчався попит на всі ці послуги? 

Звичайно, вивчався, і це дуже цікаво. Чому ми постійно говоримо про молодих матусь? Тому що вони найактивніші. Я не кажу про бізнес, бо бізнес - питання номер один. Але молоді матусі - теж велика аудиторія. Бо коли народжується дитина, тобі не треба ходити по десяти-одинадцяти державних установах, бо немає ні сил, ні енергії.  А тут ти можеш прямо з пологового будинку зареєструвати свою дитину, податися на отримання соціальних виплат для дитини. Ось, зараз готується законопроект е-малятко. 

Для пенсіонерок та пенсіонерів є щось у "країні в смартфоні"?

Те, що зараз передбачає соцзахист: призначення житлових субсидій, пенсій. Скажу чесно, я поки не дійшов до аналітики, щоб поглянути, скільки пенсіонерів користуються цією послугою в онлайні. Але точно можу сказати, що з огляду на дизайн, зручність, то і я на цьому сайті не зміг би отримати потрібну мені послугу. Тому перше, що ми зробимо, - створимо єдиний дизайн-код, єдину UX-систему, у якій будь-кому буде зручно. Людина просто натискає на "так" чи "ні", бігунком обирає вік, галочкою там все відмічає. Щоб була зручна система, в якій візуально зрозуміло, наскільки швидко отримати послугу, щоб не заповнювати якісь форми. Незабаром ми оприлюднюємо дані, скільки людей користуються е-послугами. Бо ще одна проблема - не існує жодної аналітики. І це те, що ще треба будувати. 

Для звичайного українця - що таке "країна в смартфоні" з огляду на його повсякденні потреби?

Це можливість виключити будь-який фізичний контакт з державою. Якщо тебе зупинила поліція на машині, ти показав свій додаток або сказав код. Тобі не потрібно показувати права. Щонайменше для мене це є проблемою, бо я постійно забуваю удома гаманець з правами. І мене це напружує. Навіщо носити з собою шматок пластику? Для мене, як для людини з машиною, це вже була б "країна в смартфоні". Або, наприклад, відкрити рахунок в банку. І таких питань багато - аж до продажу нерухомості в форматі онлайн через блокчейн, використовуючи смарт-контракт.

Якщо взяти Запоріжжя, де Ви народилися, як там зміниться життя, якщо запрацює "країна в смартфоні", якщо вона дійде до регіонів, котрі будуть не протидіяти, а брати і використовувати нові розробки?

У Запоріжжі наразі дуже не вистачає нового житла, а ми розуміємо, наскільки це корумпована галузь і наскільки корупція гальмує її розвиток. Тому онлайн-кабінет забудовника міг би дуже прискорити будівництво. Також "велика корупція" ховається в галузі соціальних виплат. За різними даними, до 30 відсотків соціальних виплат - мільярди гривень на рік - витрачаються, тобто платяться людям, яких не існує. І це питання роботи з реєстрами, питання персональної ідентифікації. Я відкрию вам таємницю: в кожній облдержадміністрації ми плануємо запровадити посаду заступника губернатора з питань цифровізації. У нас, в жодній ОДА, імовірно, ще не запровадили електронний документообіг, а ця людина може прийти і нарешті зробити це. Як мінімум, створити чат-бота. Знов вам ексклюзив. Це "губер-боти".

Губер?

Ми знаємо, що немає позиції губернатор. "Губер-бот" - це стьоб. Просто має бути модно. Діджитал - це коли інструменти модні, подекуди смішні, тоді ними користуються. 

"Країна в смартфоні"- це величезний проект і величезні ресурси. На якому KPI або на яких показниках ефективності Ви його розраховували?

Для мене ключовий KPI, і я повішу його собі на стіну, це те, скільки людей щотижня користуються е-послугами. Бо про них можна багато класно розповідати, зробити їх супермегачудовими, але якщо ними не користуватимуться, то який з них зиск. Я краще зроблю 10 послуг, які будуть потрібні 30 мільйонам людей на рік, ніж зроблю 1200, якими будуть користуватися три відсотки населення. За правильної аналітики можна легко все розрахувати. Ми розуміємо обсяг, грубо кажучи, ринку. 400 000 дітей народжується. 40 000 минулого року молодих матусь отримали соціальні  виплати, зареєструвавшись онлайн. На рівні 10 відсотків. У нормальних розвинених країнах, навіть пострадянських, має бути десь 70 відсотків.

Ви хочете дізнатися, скільки людей в майбутньому будуть користуватися "країною в смартфоні". Але Ви ж не знаєте, скільки взагалі громадян України...

Хороше питання. Зараз готується перепис населення, закуповуються планшети, буде тестовий перепис. Існують різні думки щодо того, як цей перепис провести. І точно цей процес треба якось поєднати з отриманням електронної ідентифікації. Щоб не вийшло так, що ми людей незрозуміло як переписали, а потім почали видавати їм електроні підписи. Ми хочемо все це поєднати. Як? Поки не знаю. Але з кожного напрямку, який ми обговорюємо, в нас є робочі групи, до яких входять представники бізнесу, громадських організацій, різних відомств, які працюють над цими питаннями. 

Я так розумію, що існують приблизні розрахунки, що Україна може отримати. А чи існують розрахунки, на чому Україна в результаті цих е-реформ заощадить і скільки саме?

Фонд USAID готує аналіз: скільки послуг, які вже існують і яка на них економія. Це мільярди. Лише на соцвиплатах ідеться про мільярди, які платяться невідомо кому. Цифри люблять точність, тому ми оприлюднимо результати дослідження фонду USAID.

Чи вишикувалася до Вас черга бажаючих заробити на цьому проекті?

Усі такі приходять добрі-милі. Мовляв, як вам допомогти? Бо вони розуміють, що ми ще глибоко не усвідомлюємо, як все влаштовано в держбюджеті. Не розуміємо, де там ті гроші, які вони хочуть вкрасти. А на цьому сайті, який ми до кінця року викотимо з нашою дорожньою картою, що ми будемо робити, які результати, хто відповідальний, обов'язково буде чат-бот, якому можна повідомити про підозри в корупції. 

Вас особисто що саме надихає на "країну в смартфоні"? Яка Ваша мотивація?

Я взагалі-то сам про це думав. Мене дружина запитує, близькі. Вони бачать, що в мене багато енергії працювати над цією темою. Особисто для себе я знайшов мотивацію в тому, що люблю запускати якісь великі цікаві проекти. У професійному плані це для мене просто історичний момент. Бо такої можливості для реалізації в мене ще не було і може більше не трапитися.

Реалістично: можете назвати три пункти, які Ви точно виконаєте? 

Ми почнемо зі створення власне бренду "країна в смартфоні". Він має бути найкращим у світі! Ми зробимо е-ідентифікацію в смартфоні. Точно переведемо 90 відсотків сервісів в онлайн. Якщо я буду цим займатися - а життя воно таке, непередбачуване, - то перші електроні вибори відбудуться вже через п'ять років. 

Е-вибори?

Е-вибори. Ми точно розуміємо, як їх зробити, і точно будемо до них рухатися. Естонія до цього йшла 15-20 років. Поки в них онлайн голосує усього лише 40 відсотків країни. Мені здається, що Україна могла б одразу перестрибнути на 50 відсотків.

Повну версію інтерв'ю з Михайлом Федоровим дивіться тут: