Тиск міжнародних фінансових ринків на країни зі спільною валютою євро посилюється. Відчувають його й Німеччина, Франція та Італія – найбільші економіки єврозони. Водночас ситуація в цих країнах складається за умов кризи дуже по-різному. Італія має терміново провадити жорсткі реформи, щоб вибратися з глибочезної боргової ями, Франція бореться за свій рейтинг кредитоспроможності й заглиблюється в складну передвиборну боротьбу. А от все ще досить стабільну Німеччину багато хто називає «переможцем кризи». Відповідно, й різними є рецепти виходу з кризи, яким віддають перевагу Німеччина, Франція та Італія.

Нерівні умови, але під тиском ринків все ж треба шукати спільний знаменник. У четвер, 24 листопада, німецька канцлер Анґела Меркель, французький президент Ніколя Саркозі та новий італійський прем’єр Маріо Монті у Страсбурзі спробують це зробити. Офіційно заявлено, що міні-саміт проводиться, аби обговорити ситуацію з кризою в єврозоні. Як повідомляють інформагентства, дискусія обертатиметься навколо всього, що стосується кризи.

Зокрема, на саміті планують заслухати італійського прем’єра Монті, який спробує переконати своїх колег з Франції та Німеччини у тому, що його уряд починає перспективний курс реформ, спрямованих на значні бюджетні заощадження й вихід з власної боргової кризи.

Дискусія про євробонди

Водночас, на тлі розвитку подій у середу, коли Єврокомісія представила євробонди, спільні облігації країн єврозони як вихід з кризи, а Німеччина ще навіть до самої презентації вкотре відхилила їхнє запровадження, важко сумніватися, що Меркель, Саркозі й Монті говоритимуть і про ці цінні папери. Так, тема євро бондів буде обговорюватися, сухо пояснили в середу в Берліні.

У дискусіях щодо євробондів та ролі Європейського центрального банку в подоланні кризи у тріо найбільших економік єврозони дуже різні позиції. Італія належить до тих країн єврозони, які отримали б великий зиск від євробондів. Німеччина ж, навпаки, виходить зі значних втрат для своїх фінансів, якщо ці облігації запроваджувати. Франція виступає за сильнішу роль Європейського центробанку в кризовій ситуації, Німеччина ж в це відхиляє.

Головна вимога, з якою виступає Берлін на нинішньому етапі, – це зміна угоди про створення Євросоюзу в такий спосіб, щоб уможливити суворіший контроль бюджетів країн-боржників з боку Брюсселя. Меркель наполягає на тому, щоб дискусія про далекоглядні кроки в подоланні кризи, як то запровадження євробондів не велася доти, доки не буде досягнуто цієї зміни в курсі ЄС.

Утім, у четвер в німецькій пресі зявилися повідомлення про те, що в урядовій коаліції Німеччини вже почалися дискусії щодо сценаріїв, за яких Німеччина таки готова буде дати свою згоду на запровадження євробондів. Офіційного підтвердження цим повідомленням немає. Тобто, міні-саміт у Страсбурзі починається все ж за умов дуже різного підходу країн до вирішення проблеми кризи в єврозоні. Тому важко спрогнозувати, чи вдасться таки лідерам Німеччини, Франції та Італії подати важливий політичний сигнал щодо спільного антикризового рецепту, якого так очікують ринки і Євросоюз.

Леся Юрченко / dapd, dpa, afp, rtr
Редактор: Володимир Медяний