Вважається, що працівники похоронних бюро належать до небагатьох професій, яким не загрожує безробіття. Мовляв, люди завжди помиратимуть. Але ситуація в Німеччині доводить, що це не зовсім так.

По-перше, німці живуть дедалі довше. У порівнянні з 90-ми роками щорічне число смертей знизилося на 50 тисяч. По-друге, зростання цін не обійшло стороною і кладовища. Плата за поховання в останні роки зросла в середньому на майже 40 відсотків. Щоб поховати одну людину треба заплатити від трьох тисяч до 15 тисяч євро. У заможній Німеччині такі гроші є не у всіх. Тому родичі померлих намагаються заощаджувати. Розказує співробітник похоронного бюро Петер Нойманн:

„Звичайно, ми це помічаємо. Плата за місце на кладовищі зростає. Але це фіксована сума, її треба платити, тому родичі можуть заощаджувати лише на ритуальних послугах. Тобто на квітах, вінках, обіді, оголошеннях у газеті і так далі. Це стосується цілої галузі, а отже і робочих місць”.

Дубові труни в минулому

Дедалі більше німців, каже Нойманн, віддають перевагу похованню в урні. Це найдешевший варіант померти – 2200 євро.

„Тенденція однозначно іде до простішого поховання. Дубові труни вже в минулому. А випадків кремації, очевидно, ставатиме дедалі більше”.

Ті ж родини, які хочуть поховати близьких у труні, шукають можливостей заощадити. Цю тенденцію особливо болюче відчувають на собі похоронні бюро. Адже їхній головний прибуток – труни, які коштують у Німеччині від 500 євро до трьох тисяч євро. Так, у східних федеральних землях 90 відсотків людей ховають померлих не в трунах, а в урнах. Отже втрачають гроші ті, хто продає квіти й вінки та виготовляє могильні плити.

Уживані могильні камені

Дехто з каменярів, як наприклад, Конрад Герц з західнонімецького міста Ґельзенкірхена, намагається знизити ціни на свої послуги, пропонуючи вживані могильні камені. Якщо ніхто з родичів не опікується каменем на старій могилі, його можна дешево купити в адміністрації кладовища. Напис на камені переробляють на новий і продають. Конрад Герц:

„Коли я побачив, що цей цінний матеріал фактично викидають, пускають на переробку, то подумав, що це була б непогана можливість запропонувати клієнтам більш дешевий варіант”.

Герц каже, що навіть уважно придивляючись, не можна розрізнити старий, уживаний камінь від нового. Натомість сильно відрізняється ціна. Новий камінь коштує до двох тисяч євро. Уживаний обійдеться вдвічі дешевше. Клієнтів не бракує. Марґарете Зіпманн каже, що не довго думала:

„У принципі, це хороша ідея. Чому б і ні. По-перше, не видно, що камінь уживаний. По-друге, це камінь. Якщо його відшліфувати і зробити на ньому щось нове, це індивідуальний витвір. А похорони й так дорогі”.

Дешеві труни за Східної Європи

Зіппман не погоджується з критиками, які кажуть, що каменярі самі відлякують клієнтів, пропонуючи вживану продукцію:

„Так, дехто так думає. Але на мою думку, якщо в людей немає грошей на солідні могильні камені, то краще пропонувати дешеві послуги, ніж скаржитися на те, що на ринку склалася критична ситуація”.

Каменяр Конрад Герц каже, що третину його продукції сьогодні становлять уживані могильні камені. Німці дедалі більше стали обирати дешевший варіант поховання після реформи системи охорони здоров’я. Медичне страхування тепер не оплачує частину витрат на поховання. А ще німецькі похоронні бюро потерпають від глобалізації. Великі фірми тепер дедалі частіше привозять дешеві труни зі Східної Європи.

За матеріалами кореспондентів