Німецьким експортерам нині вистачає головного болю. До вже відомих ризиків торговельного протистояння зі США, зростання курсу євро, погано контрольованого виходу Великобританії з ЄС додався конфлікт влади Туреччини та Німеччини, який загрожує початком торговельної війни.

Але у великого технологічного концерну Siemens є ще й особливий головний біль, пов'язаний із Росією. "Довіра, звичайно, неабияк підірвана", - так у Siemens коментують ситуацію з відвантаженням до Криму в обхід санкцій ЄС виготовлених концерном газових турбін.

У відповідь на дії російського партнера, дочірнього підприємства компанії "Ростех" - "Технопромэкспорт", Siemens скорочує свою діяльність у Росії. DW пояснює, що це означатиме на практиці і як на це реагують у Росії та Німеччині.

"Ластівки", "Сапсани" та пральні машини

Цілковито йти з російського ринку концерн наміру не має, тим паче, що бізнес Siemens у Росії- це не тільки виробництво газових турбін. У крамницях побутової техніки, як і раніше, стоятимуть холодильники, посудомийні та пральні машини Siemens. Та й контракти на постачання сучасних швидкісних потягів, відомих у Росії як "Ластівки" й "Сапсани", залишаться чинними так само, як і інші угоди у сфері транспорту, будівництва та охорони здоров'я, запевнили в концерні.

Іншими словами, більшості споживачів Siemens у Росії нічого не загрожує. Обмеження торкнуться тільки сфери енергетики. Очевидно, що це удар як для російських партнерів концерну, так і для самого Siemens. Про обсяг можливих збитків у мюнхенській штаб-квартирі говорити відмовляються. "Ми принципово не розкриваємо частку того чи іншого сегменту в нашому обігу в окремих країнах, це стосується і Росії", - сказав DW представник німецького концерну Вольфрам Трост (Wolfram Trost).

У 2016 році обіг коштів Siemens у Росії склав 1,2 мільярда євро. За орієнтир, який дає уявлення про частку енергообладнання в російському бізнесі концерну, можна взяти ціну згаданих чотирьох турбін - 166,7 мільйона євро намагався отримати за них торік партнер-покупець Siemens, компанія "Технопромэкспорт".

Обмеження для державних компаній

Переконавшись у тому, що продукція, призначена для ТЕС у Тамані, потрапила до Криму на місцеві електростанції,німецький концерн зробив кілька кроків. Перший - тимчасове припинення постачання обладнання для електростанцій за чинними контрактами з компаніями з Росії, які перебувають під контролем держави.

"Ми змінимо правила роботи з такими клієнтами, запровадивши додаткову систему контролю. Якщо раніше наші умови були більше схожі на cash&carry (продаж за готівку без доставки товару. - Ред.), то тепер ми контролюватимемо шлях своєї продукції до кінцевого місця та інсталюватимемо її тільки власними силами", - повідомили DW в концерні.

Другий крок - розірвання ліцензійних угод із російськими компаніями, які стосуються постачання обладнання для електростанцій із комбінованим парогазовим циклом. Процедура вже почалася і триватиме, за оцінкою концерну, кілька місяців. Щоправда, Siemens відмовляється уточнити, які компанії зачепить цей захід.

Третій крок Siemens - рішення продати свою міноритарну частку в спільному підприємстві "Интеравтоматика", яке пропонує продукти і послуги у сфері систем управління електростанціями. Саме "Интеравтоматика" й отримала замовлення, пов'язане з інсталяцією ТЕС у Криму.

Реакція в Росії: "Драми немає"

На рішення Siemens у Росії відреагували спокійно. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков відмовився коментувати цю новину, а представники низки російських держкомпаній, серед яких "Русгидро", "Росатом" та "Интер РАО", заявили, що обмеження німецького виробника їх не стосуватимуться.

Сектор енергетики в Росії був одним із тих, де влада сприяла залученню іноземних компаній. Концерн Siemens і передусім його спільне підприємство "Сименс технологии газовых турбин" останніми роками брали активну участь у виробництві енергообладнання на російських електростанціях.

Однак драми в рішенні Siemens немає, стверджують, наприклад, у компанії "Ренова". Німецьку продукцію зможуть замінити американські, японські або, наприклад, іранські виробники, повідомив інформагенції "Інтерфакс" глава ради директорів компанії "РОТЕК", яка входить до групи "Ренова", Михайло Ліфшиц.

Важливе питання - чи зможуть інженери без технічної підтримки з боку заводу-виробника запустити, а головне, забезпечити тривалу штатну роботу нових ТЕС у Криму? - у Росії публічно не обговорюють. Опитані інформагенцією Reuters міжнародні фахівці в цьому не впевнені.

Реакція в Німеччині: втрата довіри

Тим часом бізнес-кола в Німеччині сприймають ситуацію з газовими турбінами Siemens у Криму як удар по довірі між партнерами. Наслідки цього скандалу можуть бути дуже серйозними для діяльності німецьких підприємств у Росії, попередили в Німецько-російській зовнішньоторговельній палаті.

"Німецькі підприємства в Росії повинні виходити з того, що договорів дотримуватимуться. Порушення договорів суперечить базовим торговельним принципам і руйнує довіру, яку створювали багато років", - сказав глава палати Маттіас Шепп (Matthias Schepp).

Шкода для двосторонніх відносин буде ще більшою, якщо підтвердиться повідомлення німецького тижневика Wirtschaftswoche, згідно з яким президент Росії Володимир Путін особисто запевнив віце-канцлера ФРН Зіґмара Ґабріеля (Sigmar Gabriel) у тому, що договір не порушуватимуть і турбіни не відправлятимуть до Криму.