Президентка Литви Даля Грібаускайте завітає до України у понеділок, 12 грудня. Метою її візиту буде участь у десятому засіданні Ради президентів України і Литви. Із повідомлення на сайті адміністрації українського президента відомо, що глави двох держав переговорять віч-на-віч, а також у розширеному складі Ради. Окрім того, анонсується підписання низки двосторонніх документів.

Цей візит буде першим з моменту неочікуваної перемоги на нещодавніх парламентських виборах у Литві "Союзу селян та зелених", який перейшов із опозиції у владу, сформувавши найбільшу фракцію у парламенті. На тлі побоювань щодо можливого коригування зовнішньополітичного курсу Вільнюса та новин про незадоволення аудиторів Європейської рахункової палати темпами українських реформ DW вирішила з'ясувати, чого варто очікувати від візиту президентки Литви та чи залишатиметься Вільнюс і надалі одним із найголовніших захисників інтересів Києва всередині Євросоюзу.

Урочистий привід

Приводом для візиту Грібаускайте до Києва стало 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Литвою та Україною, розповідає голова Центру польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олена Бетлій. У програмі заходів є, зокрема, і відкриття Литовського скверу в Києві, який розташовуватиметься поблизу Софійської площі. У відповідь на це у столиці Литви з'явиться Український сквер - про це президенти домовились ще під час попередньої зустрічі, розповідає експертка. Також Грибаускайте, яка цьогоріч посіла 72-е місце у рейтингу найвпливовіших жінок світу за версією Forbes, візьме участь у Другому українсько-литовському економічному форумі.

Бетлій зазначає, що урочиста складова цього візиту буде однією з найголовніших. Але окрім символічних акцій мова йтиме і про розробку нової дорожньої карти стратегічного партнерства між Литвою та Україною, яка стосуватиметься цілої низки сфер: енергетики, безпеки, економіки та культури. Оскільки попередня дорожня карта була розрахована якраз до 2016 року, то зараз логічним буде підбити підсумки та визначити подальші напрямки співробітництва між двома державами, зазначає експертка. Утім, щодо конкретних документів, які будуть підписані в рамках Ради президентів, заснованої ще у 2002 році українським президентом Леонідом Кучмою та його литовським колегою Валдасом Адамкусом, за словами Бетлій, поки конкретики немає.

Незмінність курсу

Попри ротацію політичного лідерства у литовському парламенті, очікувати різких змін у зовнішньополітичному курсі країни не варто - у цьому впевнені опитані DW експерти. Директор вільнюського Центру досліджень Східної Європи Лінас Кояла пояснює: після перемоги на виборах лідери "Союзу селян та зелених" підтвердили, що продовжуватимуть втілювати той самий порядок денний у сфері зовнішньої політики, що й попередній уряд. У політичній силі запевнили, що обиратимуть міністрів закордонних справ і оборони у тісній кооперації із президенткою Грібаускайте. "Тому не варто дивуватися, що Лінас Лінкявічюс зберіг свою позицію глави МЗС, у той час коли досвідчений дипломат Раймундас Каробліс буде главою міністерства оборони", - зазначає експерт.

Бетлій нагадує, що саме Литва місяць тому стала ініціатором розширення списку персональних санкцій ЄС через анексію Криму Росією. Шість із восьми депутатів, обраних до Державної думи Росії від анексованого півострова, стали фігурантами списку на додачу до тих двох, які ще до обрання були включені у перелік. "Щодо всього, що стосується агресії Росії, що пов'язане з порушенням суверенітету України, мають застосовуватися санкції", - сказав тоді глава литовського МЗС.

Для Бетлій це стало свідченням того, що зміни політики Вільнюса щодо України не буде. За її словами, особливістю Литви є послідовність у важливих зовнішньополітичних питаннях попри зміну політиків при владі. Разом із одностайною підтримкою України з боку усіх ключових партій це дає підстави вважати Литву країною, на яку українці можуть розраховувати, каже експертка.

Складнощі адвокації

Та попри незмінність курсу Литви щодо України, варто реалістично оцінювати її можливості щодо захисту інтересів Києва у ЄС, зазначають експерти. Невідворотне розчарування повільними темпами реформ в Україні не змінить позицію Литви, проте привернути увагу інших країн, більше занепокоєних проблемами міграції, євроскептицизму, Близького Сходу тощо, буде важче, розповідає Кояла. Саме тому експерт вважає, що глобальні тенденції не сприяють тому, аби пов'язані з Україною теми лягали в основу порядку денного ЄС.

Але Бетлій закликає не применшувати ролі балтійської країни у регіоні та її внеску в допомогу Україні. Вільнюс, для якого вкрай важливим є стримування Росії, координує свої дії з іншими країнами Балтії, Польщею та державами Скандинавії, таким чином підсилюючи свою позицію. "Тому голос Литви і Грібаускайте як дуже сильного європейського лідера добре чутно", - каже експертка. Вона запевняє, що Вільнюс і надалі буде використовувати усі можливі механізми, аби підвищити рівень підтримки України.