У середу, 8 червня, в Брюсселі відбудеться зустріч Комітету постійних представників країн ЄС (COREPER), на якій розглядатиметься подальша доля безвізового режиму між Україною та Євросоюзом. Посли країн-членів ЄС, які входять до складу комітету, вироблять спільну позицію щодо того, чи варто Брюсселю запускати безвізовий режим з Україною вже цієї осені, чи синхронізувати його із введенням в дію нового механізму призупинення візової лібералізації.

Все добре лише на папері

Формально до України як країни-претендента на безвізовий режим з ЄС у Єврокомісії немає. "Єврокомісія підтвердила, що Україна успішно виконала План дій з візової лібералізації і запропонували Раді ЄС і Європарламенту скасувати візи для українців, тепер справа законодавців ухвалити цю пропозицію", - повідомив DW співбесідник у прес-службі Єврокомісії.

Проте так райдужно і зрозуміло візові перспективи України виглядають лише в офіційних прес-релізах. Джерела DW у Європарламенті стверджують, що більшість євродепутатів готові підтримати пропозицію Єврокомісії. "Проте зрозуміло, що, розглядаючи візову лібералізацію з Україною, вони змушені брати до уваги загальний політичний контекст, і тут ключовим моментом є новий механізм призупинення безвізового режиму", - визнало джерело.

У Правилах візової регуляції ЄС загальні положення про призупинення безвізового режиму діють ще з 2014 року, і вони можуть бути застосовані до будь-якої країни, що її громадяни подорожують Шенгеном без віз. Згідно з цими положеннями, якщо держава-член ЄС стикнулася з несподіваним і некерованим напливом мігрантів з якоїсь з країн, вона може в односторонньому порядку скасувати з нею безвізовий режим.

Безвізовий режим проти безпекових загроз

Проте загострення кризи мігрантів, яка охопила країни ЄС і має помітний вплив на їхню економіку та безпеку, змусила Єврокомісію шукати більш жорсткі механізми захисту своїх кордонів. Тому 4 травня цього року Єврокомісія запропонувала значно спростити процедуру скасування безвізового режиму. У випадку загрози безпеці ЄС новий механізм дає право запустити цю процедуру з ініціативи Єврокомісії і передбачає скасування безвізового режиму з усіма країнами, з якими ЄС уклав візову лібералізацію.

Тепер для того, щоб оновлений механізм скасування безвізового режиму набув чинності, узгоджена позиція Єврокомісії щодо оновленого механізму призупинення дії безвізового режиму має бути скоординована з Європарламентом. "Європарламент формує свою думку цілком незалежно від Єврокомісії, а далі триває процес вироблення спільної позиції", - пояснив один з представників Європарламенту, додавши, що "процес діалогу і спілкування може зайняти певний час".

Деякі країни ЄС хочуть прив’язати візову лібералізацію з Україною і Грузією саме до введення в дію нового механізму призупинення безвізового режиму. Проте експерти побоюються, що в цьому разі безвізові перспективи України відсунуться на невизначене майбутнє.

Зайва пересторога

Свою стурбованість з приводу такої прив’язки у своїй заяві висловив Форум громадянського суспільства країн Східного партнерства. Визнаючи "законне право та термінову потребу ЄС у контролі за його зовнішніми кордонами", експерти Форуму зауважують, що Грузія й Україна не є країнами, чиї мігранти загрожують безпеці ЄС.

У заяві також наголошується, що оновлений механізм призупинення безвізового режиму буде застосуватися до всіх країн, на які поширюється візова лібералізація з ЄС, тому потреба прив’язувати його введення в дію з запровадженням безвізового режиму з Грузією і Україною великого сенсу не має.

Ляпас від ЄС?

"Якщо Рада ЄС вирішить поєднати ці два питання, це призведе до невиправданої й істотної затримки введення безвізового режиму", - говориться в заяві. Експерти також застерігають Брюссель, що "створення штучних перешкод" для безвізового режиму "істотно підірве" довіру до ЄС серед грузинів та українців і призведе "до відчуження громадськості цих двох країн".

Такий негативний сигнал від ЄС на тлі тиску з боку старих еліт та дестабілізуючого впливу Росії може загальмувати процес реформ у Грузії та Україні, застерігається в заяві. "Цей розвиток подій призведе до політичної та економічної дестабілізації двох країні і, як наслідок, матиме негативний вплив на рівень міжнародної довіри до ЄС та його політики", - наголошують експерти Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства.