Коло переможців відомої премії миру та прав людини, названої на честь легендарного дисидента Льва Копелева, цього разу було блискучим, як ніколи: відома українська співачка Руслана Лижичко - "матінка Кураж" протестного руху на Майдані, голова Харківської правозахисної групи та секретар конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро, українець російського походження Євген Захаров, російський письменник, "батько" Крокодила Гени і Чебурашки Едуард Успенський та піонер радянського року, лідер російського гурту "Машина времени" Андрій Макаревич. Останній, однак, не прибув до Кельна 19 квітня на нагородження.

Ця четвірка настільки різна, і все ж вони всі мають дещо спільне: вони не дозволяють собі ані заразитися національною істерією, ані захопитися пропагандистською самооманою. "Те, що росіяни й українці сьогодні ведуть війну одні проти одних, Льву Копелеву розірвало б серце", - наголошує голова Фонду імені Льва Копелева Фріц Пляйтґен, який у якості кореспондента телеканалу ARD кілька разів відвідував обидві країни. Копелев "був би задоволений вибором переможців", упевнений Пляйтґен. "Пишномовний європеєць", як сказав про Копелева німецький філософ Юрґен Габермас, завжди вірив у силу громадянського суспільства, особливо в часи політичних криз.

"Моя країна з’їхала з глузду"

Три місяці провела Руслана Лижичко на Майдані в Києві. Коли її голос сідав, і вона могла лише шепотіти, Руслана грала на фортепіано. Не дивно, що вона зі своїм темпераментом та витривалістю одразу опинилася у центрі уваги церемонії, а значно старші чоловіки-лауреати опинилися у тіні. При цьому їхня заслуга анітрохи не менша.

Зокрема, вчинений усіма улюбленим і шанованим "батьком" Чебурашки Едуардом Успенським - з точки зору російської громадської думки - "землетрус середньої сили", коли він рік тому у прямому ефірі російського телебачення назва анексію Криму "підлим вчинком" і визнав отупіння 90 відсотків співгромадян через пропаганду і "нездатність мислити самостійно". Багато хто сидів з відкритими ротами перед "зомбоящиком", у тому числі й мати Руслани - росіянка, яка живе у Львові. На додачу до захоплення меншості письменник отримав лавину ненависті від більшості співгромадян.

Так само було і з культовим рокером Макаревичем, який мав мужність співати перед дітьми біженців в одному з населених пунктів на Донбасі, відвойованому українською армією. Тепер колишній ідол став персоною нон ґрата у власній країні. "Моя країна з’їхала з глузду, - йдеться у його новій баладі. - Моя країна пішла на війну. І я не зміг її зупинити".

Євген Захаров, який сприяв звільненню восьми корумпованих високопосадовців міліції і при цьому ризикував своїм життя, застерігає українців від самовихваляння й неуцтва. "Українське суспільство гостро потребує толерантності, - сказав він під час своєї вдячної промови. - Тому що його частина стала ледь не божевільною і вважає, що проти сепаратистів та російських агресорів всі засоби годяться".

Мартін Шульц закликав не припиняти діалогу

До діалогу закликав також головний оратор церемонії, президент Європарламенту Мартін Шульц: "Безвідповідальна поведінка Володимира Путіна, анексія Криму, агресія на Сході України та постійне порушення даного слова, яке йде від уряду Російської Федерації, нагадує нам про найтемніші часи "холодної війни". І все ж ми можемо і мусимо, ясна річ, спробувати зрозуміти причини і мотиви російського уряду й усвідомити, чому Росія поводиться так, як вона поводиться. Тому що без справжніх спроб, як би важко не було одне одного зрозуміти, діалог не увінчається успіхом". Це були слова "у дусі Копелева".

Довідка. Щорічна премія Копелева була заснована у 2001 році Форумом Льва Копелева у німецькому місті Кельні. Вона присуджується людям, проектам та організаціям, які працюють у тому ж напрямку, що й Копелев. Письменник та правозахисник, який народився у 1912 році в Києві та помер у 1997 році в Кельні, відіграв значну роль у примиренні та взаєморозумінні між народами Росії і Німеччини у повоєнні роки. Копелев описав себе як "росіянин єврейського походження", який, однак, народився у Києві та високо шанував Україну та її культуру.