1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Війна на Донбасі загрожує українським АЕС

Олександр Савицький9 лютого 2015 р.

Можливість влучення снарядів в захисну оболонку атомних реакторів і вірогідність диверсій на українських атомних електростанціях вважаються експертами найбільшими сучасними загрозами безпеці АЕС.

Запорізька АЕС під найбільшою загрозою через близькість зони АТО
Запорізька АЕС під найбільшою загрозою через близькість зони АТОФото: picture-alliance/dpa

Продовження терміну експлуатації побудованих ще за радянських часів атомних енергоблоків непокоїть незалежних екологів. Вони вважають це ризикованим з огляду на те, що експертизи з дослідження стану корпусів реакторів "здійснюються неналежним чином", сказала в інтерв'ю DW експертка з питань енергетичної політики Національного екологічного центру України Тетяна Вербицька. Однак найбільшою небезпекою для українських атомних електростанцій вона вважає загрозу прямого влучення снаряда чи ракети в захисну оболонку реактора.

На думку Вербицької, у найбільшій небезпеці опинилася зараз Запорізька АЕС, яка розташована ближче за інші атомні станції до зони бойових дій на Донбасі. "Наслідки прямого влучення в оболонку реактора ніхто ніколи не прораховував. Всі АЕС будувалися з розрахунку на мирний час, а не на їхню експлуатацію в умовах війни", - зазначила Вербицька.

Голова комісії з ядерної безпеки Української екологічної асоціації "Зелений світ" Володимир Усатенко поділяє цю думку. В інтерв'ю DW він назвав війну на Донбасі "першим воєнним конфліктом, що відбувається поблизу АЕС, до якого ці станції абсолютно не готові".

Небезпечні забобони

Натомість у суспільстві ще від радянських часів побутує думка про те, що атомні реактори буцімто будувалися так, щоби їхня захисна оболонка могла витримати аварійне падіння на них літака. Проте Усатенко назвав ці народні вірування дуже перебільшеними.

За його словами, ще 1986 року під час спроби зупинити реакцію в зруйнованому вибухом четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС один з елементів баласту, що його скидали з гелікоптерів, випадково влучив в сусідній вцілілий третій енергоблок і спричинив значні руйнування. "Пощастило, що не влучили в сам реактор, бо тоді це би спричинило ще одну аварію, подібну до тієї, що сталася на четвертому енергоблоці", - сказав експерт.

Дірки в оновленому захисті

Він підтвердив, що раніше принципи з фізичного захисту українських АЕС не передбачали жодних контрзаходів у відповідь на воєнні загрози. Проте останнім часом ці принципи були переглянуті, а фізичний захист електростанцій посилений, сказав Усатенко. "Багато зроблено з посилення охорони АЕС, встановлена сучасна електроніка, подарована Україні Заходом, а сама система фізичної безпеки скопійована за тими стандартами, які впроваджені в розвинених країнах, що мають АЕС", - повідомив він.

Однак трансформація попередньої системи захисту, яка була "схожа на систему охорони виправних колоній", за словами експерта, не завершена. Він побоюється, що через людський фактор впроваджені в Україні зміни з посилення охорони АЕС можуть бути зведені нанівець. "Коли я ознайомився з новою системою безпеки, виявилося, що на атомних станціях і далі можуть успішно запобігати крадіжкам і витоку будь-яких предметів чи речовин за межі електростанцій. Але всіх, хто заходить на територію самої станції ніхто не перевіряє і туди можна занести будь-які речі. Це залишає можливості для терактів та диверсій", - сказав Усатенко.

Глобальні наслідки аварії

За оцінками експерта, військова контррозвідка могла би виявити на АЕС "дуже багато ворожих законсервованих агентів", які чекають на команду своїх господарів заподіяти аварію на цих підприємствах. Навіть якщо вдасться попередити напад на сам атомний реактор, в комплексі АЕС достатньо "промислових елементів", вивід з ладу яких може спричинити масштабну аварію, зазначив Усатенко. Він застеріг, що наслідки такої аварії можуть вийти далеко за межі промислового майданчика АЕС та довколишньої місцевості.

У разі аварії на Запорізький АЕС, як не виключив експерт, її наслідки загрожуватимуть розповсюдженням на Південно-Українську атомну електростанцію, можуть "накрити Причорномор'я", а також Крим, разом із місцинами, де живуть люди. "Існує загроза того, що радіаційне забруднення може розповсюдитися на ціле Чорне море і зачепити акваторію від Кавказу до Балкан", - сказав Володимир Усатенко.

Наскільки вірогідні такі прогнози та загрози воєнного характеру, якою є ступінь фізичного захисту АЕС - на запит DW щодо цих питань оператор всіх українських атомних електростанцій, державний концерн "Енергоатом" відповіді не надав.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW