Після анексії Криму в Україну на службу не повернулися понад 14 тисяч силовиків. Більшість з них підозрюють у державній зраді.
Реклама
За даними головного військового прокурора України, після анексії Криму навесні 2014 року на материкову територію не повернулись 14 092 військовослужбовці Збройних сил України, прикордонників, солдатів Національної гвардії та співробітників Служби безпеки України (СБУ). Щодо більшості з них в Україні відкриті кримінальні провадження за підозрою у державній зраді. Однак жодна з цих осіб поки не засуджена, лише щодо кількох екс-військових справи розглядаються у судах в Україні.
Присягав - відповідай
Серед тих, хто перебуває на лаві підсудних, Максим Одинцов - військовослужбовець військової частини №1100 десятої морської авіаційної бригади військово-морських сил України. 22 березня 2014 року, коли російські війська взяли штурмом його частину, 31-річний Одинцов порушив присягу і перейшов на службу в Збройні сили Російської Федерації. Він залишився у Криму та отримав російський паспорт. За два роки по тому чоловік разом зі своїм товаришем по службі, колишнім українським військовослужбовцем з тієї ж військової частини Олександром Барановим, вирішив через корупційну схему "купити" в Україні диплом українського вищого навчального закладу, аби отримати підвищення по службі у РФ.
Контррозвідка СБУ затримала обох чоловіків на контрольованій Україною території поблизу КПВВ "Чонгар", що на межі з Кримом, під час передачі грошей за "липовий" диплом. "Колишні українські військовослужбовці були обізнані в тому, що проти них ще у 2015 році відкриті кримінальні справи щодо державної зради. Тепер їм, так само як і всім іншим військовим, які зрадили державі, може загрожувати до 15-ти років ув'язнення", - повідомив після затримання голова СБУ Василь Грицак. Вже майже рік у цій справі тривають судові засідання. Наступне призначене на 28 вересня. Строк тримання Одинцова під вартою закінчується 6 жовтня.
Окрім військовослужбовців-зрадників, в Україні правоохоронці чекають і на колишніх посадовців з Криму. Прокуратура Автономної республіки Крим, яка зараз знаходиться у Києві, на запит DW повідомила, що щодо посадових осіб, які залишилися на анексованому півострові, відкрито 199 кримінальних проваджень за статтею "державна зрада". У рамках цих проваджень 439 особам вже повідомлено про підозру. З них 74 - колишні депутати Верховної Ради АР Крим та 56 - Севастопольської міської ради. Також у держзраді підозрюють 299 працівників правоохоронних органів та десятьох інших громадян. "До судів скеровано 58 обвинувальних актів. Зараз тривають судові розгляди по обвинуваченню у вчиненні державної зради двох осіб", - зауважила прес-секретарка прокуратури Автономної Республіки Крим Тетяна Тихончик.
Чіткої стратегії немає
В українському уряді наголошують, що всі військовослужбовці, які присягали на вірність Україні, але зрадили, відповідатимуть за законом. Однак, до цих пір не дають однозначну відповідь на питання, що робити з іншими?
"Людина, яка порушила присягу, має нести відповідальність. Однак що стосується держслужбовців та інших людей, то чітко визначеної стратегії, що робити з ними, у нас немає. Адже у багатьох людей у Криму не було можливості там перебувати, користуватися майном, не отримавши паспорт окупанта", - прокоментував DW перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юсуф Куркчі.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.
Фото: AFP/Getty Images
12 фото1 | 12
За його словами, зараз відповідно до українського законодавства українська сторона не визнає документів, виданих "окупаційною владою Криму". Тому наявність у людини таких документів не має правових наслідків. Однак, "громадянство, отримане таким чином, не є причиною, щоб звинувачувати людину у колабораціонізмі", каже Куркчі. "Тобто, володіння таким паспортом не є злочином", - зазначив посадовець.
Утім, народний депутат від фракції "Народний фронт" Ігор Лапін вважає, що офіційний Київ уже зараз має думати про невідворотність покарання для тих, хто продовжує працювати на "окупаційну владу" в Криму. Він зареєстрував законопроект про заборону колабораціонізму, в якому пропонує позбавляти волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна тих, хто організовував чи брав участь у мітингах на підтримку російської влади, голосував на референдумах та виборах у Криму і на Донбасі, веде господарську діяльність з "російською окупаційною владою" чи входить до її складу тощо.
"За це потрібно жорстко карати, бо ці люди тим самим легітимізували російську окупацію. Цим людям ми державну зраду не пред’явимо, тому треба чітко розуміти, як ми каратимемо зрадників України. Ми маємо зробити це наперед, щоб люди замислювалися, і не йшли на співпрацю з окупантом", - сказав Лапін. Наразі законопроект проходить обговорення у комітеті.
ООН: українців без громадянства РФ депортують з Криму (25.09.2017)