и підписання поглибленої угоди між двома сторонами

Візит глави української держави проходить у статусі "робочого". Утім, за важливістю, яку приймаюча сторона надає цій поїздці Ющенка, можна говорити, що його перебування у Німеччині вийшло за рамки суто робочих відвідин. Чинний президент України досі асоціюється у німців із перемогою демократії і "помаранчевою революцією", хоча і сам Ющенко і німецька політична та бізнесова еліта, вочевидь, прагнуть відійти від романтичних стигм і привнести у діалог і співпрацю якомога більше прагматизму. А це, передусім, стосується енергетичної галузі. Під час свого виступу на відкритій дискусії, організованій Німецьким товариством східноєвропейських студій, глава української держави озвучив декілька конкретних пропозицій, які, на думку Ющенка, допоможуть Україні стати однією з основних складових європейського енергоринку і одночасно сприятимуть Європейському союзу диверсифікувати джерела енергопостачань:

"Я переконаний, що тільки в цьому контексті вимальовується українська перспектива. Будь-який формат двосторонніх рішень зменшує, значно звужує європейську енергетичну перспективу. Ми якомога глибше повинні шукати формат колективного взаєморозуміння, противаг і рівноправного партнерства. Незалежно від того, чи ти країна виробник, покупець або транзитер. Тому ми прагнемо як країна-транзитер знайти такий формат участі в Енергетичній хартії, в стратегії енергоспівпраці, щоб Україна була найбільш широко і послідовно задіяна"

У цьому контексті, зазначив Віктор Ющенко, Україна вітає нові ініціативи з розробки європейської стратегії постачань енергоносіїв з країн Центральної Азії, до чого, у перспективі, міг би долучитися і Київ. Ющенко наголосив, що останні переговори з президентами Казахстану і Азербайджану велися довкола розвитку європейсько-азійського нафтотранспортного коридору, який проляже через територію України:

"Нафтопровід Одеса-Броди, як раз і формувався як основний концептуальний елемент цього проекту"

Саме тому, зі слів Ющенка, Україна сьогодні веде переговори про добудову цього нафтопроводу до міста Гданська і про будівництво у Бродах нафтопереробного заводу. Проект потребує міжнародної взаємодії як на політичному, так і на діловому рівнях, і може стати темою співпраці України і Німеччини, - підкреслив український президент. Ці тези викликали неабиякий інтерес серед присутніх в аудиторії німецьких експертів і політологів. Усвідомлення величезного енергетичного потенціалу країн Центральної Азії, рівно як і транзитних можливостей України, невпинно збільшується. Втім, як бути із таким серйозним гравцем на енергоринку, як Росія? І яким у цьому зв’язку глава держави бачить майбутнє газотранспортної системи України?

"Жодної спекуляції по газотранспортній системі не буде. Щоб там хто не говорив. Я нікому не давав мандат на проведення подібного роду переговорів. Нікому. Ні прем’єр-міністру, ні міністру енергетики, ні НАК "Нафтогазу". Я переконаний (і це я твердо заявляю при зустрічі з прем’єром і головою Верховної Ради), що всьому цьому буде передувати політичне рішення, акцептоване народом".

При цьому Віктор Ющенко зазначив, що інтенсифікація взаємин з Росією не повинна блокувати стратегічну мету України – інтеграцію до ЄС.

На тлі змін на внутрішньополітичній українській арені, зовнішня політика Києва залишатиметься незмінною і головну роль у ній відведено саме європейській інтеграції. Попри те, що Київ досі не отримав чіткого сигналу щодо європейської перспективи, Віктор Ющенко висловив задоволення з приводу динаміки розвитку європейської інтеграції, зазначивши, що за два роки його президентства у рамках інтеграції було зроблено більше, ніж за останнє десятиліття. Це, зокрема, і скасування візового режиму для громадян ЄС. У цьому зв’язку Київ хотів би сподіватися на зустрічний крок з Брюсселя:

"Ми розуміємо європейську специфіку і те, що адекватних дій відносно візового режиму ми одразу не досягнемо, але для України дуже важливо, щоби ключові, найбільш прогресивні верстви населення, ті, які на своїх плечах можуть приносити демократію - повинні мати безперешкодний доступ до європейських країн"

Український президент запевнив, що в Україні із розумінням ставляться до дещо скептичних настроїв у ЄС з приводу подальшого розширення. Він наголосив, що унікальність і глобальність проекту "європейської родини" робить усі нинішні проблеми тимчасовими.