Україна й Туреччина мають намір до кінця 2016 року підписати угоду про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Про це домовились президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і президент України Петро Порошенко під час зустрічі в Анкарі 9 березня.

На думку сторін, це дозволить значно збільшити обсяги двосторонньої торгівлі. Ердоган заявив, що метою обох країн є збільшення товарообороту між державами до 2020 року до 20 мільярдів доларів. Для порівняння, у 2015 році ця цифра склала 3,6 мільярда доларів.

Переговорний процес щодо створення ЗВТ з Туреччиною Україна розпочала ще за попередньої влади. У жовтні 2013 року тодішній президент Віктор Янукович заявляв, що переговори щодо підписання угоди знаходяться на завершальному етапі. Проте Революція гідності, анексія Криму і війна на Донбасі внесли свої корективи, і на певний час ці наміри двом країнам довелось відкласти. Активізація переговорів відбулась на фоні серйозної політичної і економічної кризи у відносинах між Туреччиною і Росією.

Двостороння торгівля

Туреччина - один з ключових зовнішньоторговельних партнерів України. У географічній структурі зовнішньої торгівлі України Туреччина посідає друге місце, поступаючись лише Росії, і випереджаючи такі країни, як Китай, Єгипет, Польщу, Італію, Індію, Німеччину. Згідно з даними Держстату, у 2015 році Україна експортувала до Туреччини товарів на 2,77 мільярда доларів, що становить більше 7 відсотків від загального українського експорту. За цей же період Україна імпортувала з Туреччини товарів на суму 0,85 мільярда доларів. Таким чином, позитивне сальдо у торгівлі з цією країною торік становило майже 2 мільярди доларів.

У структурі зовнішньої торгівлі Туреччини Україна посідає куди більш скромніше місце. Згідно із офіційними даними Туреччини за 2015 рік, у структурі турецького імпорту Україна зайняла 12-е місце (1,7 відсотка від загального обсягу імпортованих товарів), а у структурі експорту - аж 29-те місці (менше 1 відсотка від загального обсягу).

У 2015 році майже половину всього експорту України до Туреччини становили чорні метали. Крім того, Туреччина купує українське насіння й плоди олійних рослин, добрива, деревину й вироби з деревини. Імпортувала Україна з Туреччини їстівні плоди та горіхи (найбільша стаття імпорту, більше 14 відсотків), пластмаси, полімерні матеріали, ядерні реактори, котли й машини, засоби наземного транспорту, насіння і плоди олійних рослин, овочі, бавовну, вироби з чорних металів, а також одяг.

Упродовж останніх кількох років обсяг торгівлі між двома країнами щороку зменшується. Втім, падіння обсягів зовнішньої торгівлі України, на фоні військового конфлікту на Донбасі та важкої економічної ситуації, зокрема, й через девальвацію гривні, спостерігається не лише з Туреччиною, але й зрештою світу.

Чи варто поспішати?

Голова правління громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко переконаний, що створення зони вільної торгівлі між двома країнами вигідне саме Туреччині, а не Україні. "Це типовий метод турецької сторони - нагнітати. Туреччина більше зацікавлена у створенні ЗВТ, проте у той же час вона веде переговори у дивовижний спосіб, намагаючись обмежити поставки українських сільськогосподарських товарів на свій ринок. Туреччина вимагає від України підписати угоду у тому вигляді, який ставить нас у нерівномірні умови", - сказав DW Яременко, додавши, що перед підписанням угоди Туреччина повинна піти на певні компроміси.

Іншої думки турецька експертка, директорка Організації міжнародних стратегічних досліджень Хабібе Ездал. "У принципі, мова йде про те, що створення зони вільної торгівлі вигідне обом країнам, вона має слугувати спільним інтересам. Не можна з упевненістю говорити, хто більше виграє від ЗВТ. Зате можна говорити про те, що порівняно з українською економікою турецька є відносно стабільною", - сказала вона DW.

На її думку, Україні слід якнайшвидше привабити турецьких інвесторів, аби вони заходили на український ринок, адже через кризу у відносинах з Росією інвестори Туреччини шукають нові ринки. "Але у першу чергу треба викликати довіру інвесторів як з економічної, так і з правової точки зору. Верховенство права є дуже важливим. Як і боротьба з корупцією, яка у якомусь сенсі стала невід'ємною частиною української економіки", - переконана Габібе Ездаль.

Проте, незважаючи на оптимізм президентів двох країн і їхні надії у кілька разів наростити товарооборот, заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов не очікує від ЗВТ прориву у розвитку торговельно-економічних відносин між Україною і Туреччиною. "Більше залежить від того, як швидко українська економіка буде виходити з кризи", - вважає експерт.