У мальовничому містечку Бад-Лаухштедт Йоган Вольфґанґ Ґете у 1802 році побудував театр у відповідності до своїх уявлень. Будівля театру була оснащена найсучаснішою на той час сценічною технікою, яка дозволяла змінювати декорації та рівні сцени під час спектаклю. Сьогодні в театрі можна подивитися драматичні вистави, оперу та балет.

"Своє" місто Путбус нащадок давнього князівського роду Вільгельм Мальте І звелів побудувати на північнонімецькому острові Рюген. Як і має бути в кожному порядному місті, 1821 року у острівній резиденції відкрився театр. 1998 року, після багаторічного маштабного ремонту, будівля засяяла по-новому. Відтоді більше 300 вистав щорічно тішать душі театралів.

Палацовий театр у стилі рококо, побудований у 1752 році в Шветцинґені, - найдавніший з багатоярусних театрів Європи, що збереглися до сьогодні. Театр вирізняється чудовою акустикою та унікальною сценою. Коли її задня стіна розчиняється - перед глядачами "оживає" декорація - панорама розкішного парку. Найважливіша подія року в театрі - осінній фестиваль Моцарта.

Театр у Людвіґсбурзі побудували у резиденції герцогів (згодом королів) Вюртембергських. За наказом короля Фрідріха І у 1812 році глядацьку залу театру оформили в стилі класицизму. До наших днів майже цілком збереглися оздоблення та сценічна техніка старовинної будівлі, так само як і розкішна люстра, яка піднімається перед спектаклями, щоб не заважати глядачам верхніх ярусів.

Наймасштабніший палацовий комплекс епохи раннього бароко у Німеччині - Фріденштайн у місті Ґота відіграв вирішальну роль в історії театрального мистецтва. Тут розташовано найстаріший бароковий театр світу, названий на честь видатного німецького актора Конрада Екгофа. Його відкрили у 1681 році.

У своїй літній резиденції Нойбранденбург побудував театр і герцог Мекленбурзький Адольф Фрідріх ІV. У 1797 році двері фахверкової будівлі відчинилися. Найстаріший драматичний театр Мекленбурга дивом пережив бомбардування і пожежі Другої світової війни. На початку 1990-х років його відреставрували, і сьогодні сюди знову приходять глядачі. Правда, зала вміщує не більше 190 відвідувачів.

Саксонського герцога Ґеорґа ІІ назвали "театральним герцогом". Мейнінгенським театром займався він особисто, і саме під його керівництвом спектаклі припинили бути бенефісом зірок та примадон. У театрі створили чудовий ансамбль, відпрацьовували масові сцени, усе у виставах відповідало єдиному задуму. 280 оригінальних декорацій ілюструють розвиток театрального мистецтва.

Аматорський театр - частина архітектурного ансамблю палацу Кохберг із пишним парком навколо. Маєток неподалік від Веймара за часів Ґете належав Шарлотті фон Штайн, яка і організувала тут театр. Будівля зведена у 1800 році розрахована лише на 75 глядачів. І зараз, після її реставрації, влітку тут дають вистави для туристів.

Байройтський фестивальний театр - імовірно, найвідоміший театр Німеччини. Його побудували у 1872-76 роках під керівництвом самого Ріхарда Ваґнера. Під його ім’ям тут щорічно проходить фестиваль, репертуар якого складають опери видатного німецького композитора.

Актори цього театру в Кельні - ляльки - символ "типових" городян давніх часів. Серед них - власне пустун Хеннесхен, його подружка Бербельхен, простак Тюннес і пройдисвіт Шель. Театр "для глядачів великих та малих, а також для всієї родини" засновано 1802 року, він і по сьогодні робить аншлаги.