Віталій Клічко 3 січня отримав міжнародну премію "Міст" від німецького міста Герліц та польського міста Згожелець, присуджену йому "за політичну і соціальну діяльність" у 2012 році. Журі вирішило вшанувати українського спортсмена і політика цією відзнакою за зразкову і мужню участі в "помаранчевій революції", яка послужила хорошим прикладом для його співвітчизників, повідомляє інформаційне агентство epd. Сума премії становить 2500 євро.

Проголошуючи промову про заслуги Віталія Кличка, відомий журналіст Фріц Пляйтґен, котрий раніше очолював німецькі канали WDR та ARD, відзначив його винятковість, назвавши Кличка надією молодого покоління. Він представляє "свіжу силу української політики", сказав у своїй промові Пляйтґен. На переконання промовця, українському спортсменові притаманна здатність будувати мости між молоддю і старшим поколінням, соціально вразливими та успішними людьми, а також між різними регіонами і країнами-сусідами. Віталій Кличко, за словами заслуженого німецького журналіста, хоче об'єднати Україну з Західною Європою, підтримуючи при цьому плідні стосунки з Росією.

"Моїм завданням є дуже багато змінити у нашій молодій демократії", - сказав своєю чергою Віталій Кличко під час церемонії вручення премії у театрі міста Герліц, передає dpa. Присудження цієї премії укотре переконало політика в тому, що німці і поляки підтримують європейські прагнення України і "справді хочуть її бачити в європейській сім'ї", відзначив Кличко на своїй сторінці у Facebook.

Премія для тих, хто будує мости порозуміння

Міжнародною премією "Міст" відзначають особистостей, чиї заслуги сприяють примиренню і порозумінню в Європі. У різний час її отримували видавець німецького часопису Die Zeit графиня Маріон Дьонгофф, шеф-редактор польського видання Gazeta Wyborcza Адам Міхнік, президент Литви Валдас Адамкус, письменник Ґюнтер Ґрасс (який відмовився від премії), британський історик та експерт з питань Східної Європи Норман Дейвіс.

Відзнака присуджується членами преміального товариства у Німецькому місті Герліц та польському Згожелець з 1993 року. Ці дві частини одного міста, що лежали на різних берегах річки Ниса-Лужицька, було розділено кордоном, який виник після закінчення Другої світової війни у 1945 році. Вільний рух між містами, які й досі входять до складу різних країн, відновився після приєднання Польщі до Шенгенської зони.