В Азербайджані відбуваються позачергові вибори у парламент
Олександр Голубов
9 лютого 2020 р.
Азербайджан вперше обирає парламент на позачергових виборах. Їх результати визнають за будь-якої явки виборців.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв під час голосування на дострокових виборах до парламенту країниФото: picture-alliance/AA/R. Rehimov
Реклама
У неділю, 9 лютого, у Азербайджані проходять позачергові вибори до парламенту країни - Міллі Меджлісу (Milli Majlis). У Центральній виборчій комісії Азербайджану повідомили, що голосування розпочалося о 8-ій ранку і триватимуть до 19-ї години за місцевим часом. Загалом на території країни створено 5573 виборчих дільниці. Оголошення попередніх результатів парламентських виборів очікується не пізніше 12 лютого.
Вибори визнають за будь-якої явки
За 125 місць у парламенті Азербайджану у одномандатних округах борються 1314 кандидатів. Переможцями вважатимуться ті кандидати, що наберуть найбільше голосів.
Загалом до виборчих списків внесені понад 5,3 мільйона громадян країни. При цьому виборче законодавство Азербайджану не передбачає нижнього порогу явки на парламентських виборах, тож їх визнають такими, що відбулися, за будь-якої явки.
Вслід за "реформами" Алієва
Попередній Міллі Меджліс було розпущено за ініціативою правлячої партії "Єні Азербайджан" ("Новий Азербайджан". - Ред.). 28 листопада 2019 року політрада цієї політичної сили вирішила ініціювати дострокові вибори, хоча чергові вибори до парламенту мали відбутися через рік - в останню неділю листопада 2020 року.
Вже 2 грудня Міллі Меджліс більшістю голосів ухвалив звернення до президента країни Ільхама Алієва з рекомендацією щодо розпуску парламенту. У зверненні "Єні Азербайджан", зачитаному під час цього засідання, зазначалося, що необхідність оновлення законодавчого органу назріла у зв'язку з політикою реформ Алієва, яка "в останні місяці вийшла на якісно новий рівень".
У правлячій партії Азербайджану запевняють: в останні місяці темпи реформ Алієва вийшли на новий рівеньФото: picture-alliance/dpa/prisma
Вже 4 грудня конституційний суд визнав рішення про розпуск парламенту таким, що відповідає Конституції, а на наступний день Алієв призначив дострокові парламентські вибори на 9 лютого 2020 року.
Однак в ОБСЄ розкритикували хід голосування, заявивши, що вибори відбулися з порушеннями та без справжньої конкуренції.
17 років в кріслі президента Азербайджану
Алієв є президентом Азербайджану з 2003 року. До 2018 року він переобирався на президентську посаду двічі.
У 2012 році журналістська мережа "Проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності" назвала Алієва "найкорумпованішою людиною року". А у 2018 році владу Азербайджану підозрювали у підкупі членів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).
Азербайджан відомий також жорстким переслідуванням критиків режиму Алієва.
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть і забрав тисячі життів. У галереї DW - головні факти про цю больову точку Кавказу.
Фото: picture-alliance/AP Photo/PAN/H. Badalyan
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть. Регіон, більшу частину жителів якого складали вірмени, в радянські часи належав до Азербайджанської РСР. Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Почався тривалий збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.
Фото: Reuters/D. Mdzinarishvili
Початок воєнних дій
10 грудня 1991 року в самопроголошеній Нагірно-Карабаській республіці пройшов так званий референдум про незалежність. Азербайджанська меншість бойкотувала голосування. Референдум не був визнаний міжнародною спільнотою. Міжнаціональна конфронтація призвела до масштабних воєнних дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями.
Фото: Reuters/PAN Photo/V. Stepanyan
Війна та біженці
Під час збройного міжетнічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями навколо Нагірного Карабаху загинули за деякими даними понад 30 тисяч людей. Сотні тисяч біженців з обох країн були змушені покинути рідні місця.
Фото: DW/S.Sedar
Міжнародні посередники у врегулюванні конфлікту
Після укладення перемир'я в травні 1994 року врегулюванням конфлікту займається Мінська група ОБСЄ. Її мандат був визначений в тому ж році на Будапештському саміті. До складу групи входять Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, а також Вірменія та Азербайджан. З 1997 року її співголовами є США, РФ і Франція.
Фото: Getty Images/B. Hoffman
Спірна територія
Дорожній вказівник вірменською мовою (фото 2014 року) розташований на трасі, що веде в місто Степанакерт - столицю самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. У міста є і друга назва азербайджанською мовою - Ханкенді. Міжнародна спільнота не визнає НКР і розглядає регіон як частину Азербайджану. Вірменія це заперечує.
Фото: picture alliance/ZB
Нагадування про війну
У Нагірному Карабаху між містами Шуші та Степанакерт (азербайджанською Шуша і Ханкенді), встановлений ось цей пам'ятник: ця бойова машина зараз служить нагадуванням про трагічні події 80-90-х років минулого століття (фото з архіву, 2010 рік).
Фото: picture alliance/dpa
Ескалація карабаського конфлікту
На початку квітня 2016 року на лінії зіткнення в Нагірному Карабаху відбулася чергова ескалація конфлікту між вірменськими та азербайджанськими підрозділами. Сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я. Це були найзапекліші зіткнення з 1994 року, за різними даними, з обох сторін загинули десятки осіб.
Фото: Getty Images/AFP/K. Minasyan
Роль і позиція Росії щодо Нагірного Карабаху
Особливу роль у цьому конфлікті відіграє Москва. Росія є співголовою Мінської групи ОБСЄ. Вона також постачає озброєння обом сторонам конфлікту. У 1990-х Москва запропонувала розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення, однак і Баку, і Єреван відмовилися від цього. Офіційно Путін ще в 2004 році заявляв, що Росія не хоче брати на себе відповідальність і вплутуватися в цей конфлікт.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Больові точки Нагірного Карабаху
У Нагірному Карабаху є кілька місць, які особливо постраждали під час активної фази міжетнічного конфлікту. Масивним обстрілам, зокрема, були піддані міста Степанакерт і Шуші. Їхні назви досі служать символами жорстокого конфлікту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Stepanyan
Нагірний Карабах - "заморожений" конфлікт?
Попри те, що перемир'я між вірменською та азербайджанською сторонами було досягнуто майже 25 років тому, воно періодично порушується. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається "замороженим", при цьому небезпека його ескалації як і раніше висока.
