США розслідують випадок француза, який воював на боці "ДНР"
Аніта Грабська
3 травня 2017 р.
29-річний Гійом Кувельє у 2014 році воював на боці сепаратистів на Донбасі, з'ясувало видання The Washington Post. Сам Кувельє підтвердив, що воював разом із "росіянами".
Реклама
В армії Сполучених Штатів Америки почали розслідування стосовно того, чи були порушені процедури набору на службу під час прийняття до лав армії громадянина Франції та США, 29-річного Гійома Кувельє, який брав участь у бойових діях проти Збройних сил України на Донбасі на боці проросійських сепаратистів. Про це в середу, 2 травня, інформагенції AFP заявив речник американської армії, полковник Пет Сейбер.
Приводом для внутрішнього розслідування стала стаття, опублікована в газеті The Washington Post у понеділок, 1 травня. Журналісти з'ясували, що Кувельє, який пройшов курс молодого бійця та почав служити в американській армії з 2017 року, сповідував ультранаціоналістичні погляди у Франції та боровся проти Збройних сил України на боці бойовиків так званої "ДНР" у 2014 році.
Розпорядження американського уряду від березня 2014 року забороняє громадянам США допомагати так званій "ДНР" "засобами, товарами або послугами", уточнює AFP.
Кувельє визнав, що воював разом із "росіянами"
Сам Кувельє в коментарі The Washington Post підтвердив, що воював на боці сепаратистів. "Публікуючи історію про мене, ви завдаєте удару по моїй кар'єрі та робите велику послугу тим, хто намагається осоромити армію. Моїм колишнім російським товаришам це сподобалося б… Тому я прошу вас ще раз подумати над використанням мого імені та / або фото", - цитує видання Кувельє.
Колишній бойовик донецьких сепаратистів також стверджує, що змінився. "Армія (США - Ред.) - мій єдиний шанс рухатися вперед і порвати з минулим… Я зрозумів, що мені подобається ця країна, тутешній спосіб життя і конституція, варта того, щоб її захищати", - написав він під час листування з журналістами газети.
Кувельє брав участь у зніманні пропагандистських матеріалів про конфлікт на Донбасі. Його можна побачити, зокрема, в документальному фільмі "Ввічливі люди" пліч-о-пліч із Ігорем Гіркіним. У мережі інтернет також ширять фото Кувельє поруч із "бойовими товаришами" з георгіївською стрічкою на грудях.
Згідно з інформацією, яку можна знайти про Кувельє в інтернеті, перед переїздом до США він ще воював у лавах курдських загонів пешмерга на півночі Іраку.
Ще раніше, у 2010 році, чоловік балотувався на регіональних виборах у Франції від націоналістичної Партії Франції, яку вважають ще більш правою, ніж "Національний фронт", від якого Партія Франції відкололася.
Злочинців та екстремістів до армії не беруть
Охочі стати солдатами американської армії проходять низку процедур із перевірки. Перевіряють, зокрема, чи мають такі особи кримінальне або екстремістське минуле, йдеться в заяві речниці командування з рекрутингу армії США Келлі Бленд, яку цитує AFP.
"Членство в банді або іншій групі, яка пов'язана зі злочинною діяльністю або екстремістськими поглядами, несумісна з цінностями армії, і заявникам, які є членами (таких груп - Ред.), відмовляють у прийнятті на службу на підставі їхньої сумнівної моральної репутації", - йдеться в заяві.
Осіб із подвійним громадянством перевіряють за такими самими процедурами, як і громадян США, уточнила речниця.
Як Меркель та Путін про конфлікт на Донбасі сперечалися (02.05.2017)
02:17
Фоторепортаж: Донбас - життя на лінії фронту
Під нічним артилерійським вогнем у "сірій зоні" між фронтами в Україні живуть тисячі мирних жителів. Переважно це нужденні літні люди.
Фото: DW/D. Cupolo
У полоні воєнного конфлікту
Обстріл починається щовечора - незадовго до того, як сідає сонце. Місцеві жителі, які мешкають на лінії фронту між українськими військовими та бойовиками невизнаних "республік", беззахисні перед ним. Іван Полянський також живе у цій зоні. Його будинок У Жованці знову і знову зазнає нових руйнувань.
Фото: DW/D. Cupolo
Життя у страху
Жителі Жованки, розташованої у так званій "сірій зоні" на Донеччині, вузькій смузі між фронтами, чекають на лікаря, який раз на тиждень відвідує селище. "Кожного дня чекаєш, що ракета потрапить у твій будинок, - говорить Людмила Студерікове. - Але ніколи не знаєш, коли це станеться".
Фото: DW/D. Cupolo
Без світла та опалення
Колись селище Жованка було малою батьківщиною для близько тисячі жителів. Нині ж тут живуть лише біля 200 осіб. Останні три місяці у них немає ані світла, ані газу. "Іноді вночі мені так страшно, що я тремчу в ліжку, - розповідає Людмила. - Але мій чоловік поряд і він тримає мене за руку".
Фото: DW/D. Cupolo
Без можливості втечі
Багато жителів селища навіть узимку живуть у своїх напівзруйнованих будинках, розповідає Олександр Ворошков, програмний координатор штабу допомоги "SOS Краматорськ". У прилеглих містах вартість оренди житла настільки зросла, що вони не можуть дозволити собі винайняти квартиру. "Ціни на оренду в Краматорську такі ж високі, як у Києві. Але зарплати набагато нижчі", - розповідає активіст.
Фото: DW/D. Cupolo
Залежні від гуманітарної допомоги
Жінки Жованки стоять у черзі за ліками й вітамінами. Продукти харчування й гуманітарні вантажі до селища привозять благодійні організації. Якщо його жителі хочуть виїхати, вони часто мусять цілий день чекати на контрольно-пропускному пункті. "У нас тут все було, - говорить жителька Жованки Віра Шароварова. - Зараз у нас залишився лише холод".
Фото: DW/D. Cupolo
Страх перед обстрілами
Віра Аношина (на фото ліворуч) спілкується з сусідками у Спартаку, селі, яке перебуває під контролем так званої "Донецької народної республіки". Звикнути можна багато до чого, каже вона. "Якщо нема води, її можна знайти. Якщо нема електрики, можна знайти якесь рішення. Але ніколи не знаєш, куди влучить наступна бомба", - говорить Аношина.
Фото: DW/D. Cupolo
Шість переламаних ребер
Світлана Заваденко стоїть перед своїм будинком у Спартаку. Під час одного з обстрілів стіни її домівки обрушилися на неї. Її витягли й відвезли до лікарні сусіди. Там їй діагностували шість переломів ребер і розрив печінки. Вона курить сигарети "Мінськ". Коли її питають, що вона думає про війну, вона лише всміхається.
Фото: DW/D. Cupolo
"Ми втратили надію"
Світлана Заваденко одужала. Вона живе сама із кількома домашніми тваринами. Ані електрики, ані газу, ані води у Спартаку немає з 2014 року. Тож Світлана готує їжу на мангалі. Дрова вона бере із закинутої меблевої фабрики. "Минулої зими ми ще думали, що війна закінчиться, - говорить вона. - Але тепер, чесно кажучи, ми втратили надію".
Фото: DW/D. Cupolo
Надії на припинення вогню
Наслідки обстрілів на околицях Донецька. Після марних спроб деескалації конфлікту переговори "нормандської четвірки" в Берліні дають шанс на нове перемир'я. Сторони домовилися продовжити перемовини щодо розведення сил і засобів на лінії розмежування.
Фото: DW/D. Cupolo
"Надто багато втрат, аби зупинитися"
Навіть якщо обидві сторони конфлікту домовляться про перемир'я, вони повинні будуть рахуватися з опором у лавах військових. "Ми втратили надто багато солдатів, аби зараз зупинитися, - говорить Володимир Пархамович, полковник 81 окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. - Якщо вони дадуть нам наказ про припинення вогню, ми вважатимемо їх зрадниками".