В Казахстані на 4,5 роки посадили поплічника "Мотороли"
Микола Кондратенко
26 травня 2020 р.
Найманець воював на Донбасі на боці самопроголошеного утворення "ДНР" з 2014 року у так званому "батальйоні Спарта", яке очолював бойовик "Моторола".
В Казахстані суд на 4,5 роки посадив поплічника "Мотороли"Фото: picture-alliance/dpa/C. Klose
Реклама
У Казахстані суд міста Костанай засудив місцевого жителя Євгена Щербака до чотирьох з половиною років позбавлення волі за участь у бойових діях на території України. Про це у вівторок, 26 травня, повідомляє агентство "Інтерфакс-Казахстан" із посиланням на пресслужбу суду.
"Згідно з вироком суду від 21 травня 2020 року, Щербак визнаний винним за статтею 172 ("участь в іноземних збройних конфліктах". - Ред.) Кримінального кодексу республіки і йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців", - заявили у суді.
За даними ЗМІ, з 2014 року Євген Щербак воював проти українських регулярних військ на Донбасі на боці угруповання проросійських бойовиків під назвою "батальйон Спарта", яке на той час очолював відомий бойовик Арсен Павлов ("Моторола").
З січня 2017 Щербак року перебував на території Росії, де не раз затримувався за порушення міграційного законодавства. У Казахстані з 2016 року він був оголошений в розшук за підозрою в найманстві. У квітні 2020 року влада РФ видворила Щербака до Казахстану.
Фоторепортаж: Донбас у тіні війни
Зайцеве - село на лінії фронту на Донбасі. Тут залишилося мало людей. Ті, що залишилися, прагнуть миру. Але до нього, судячи з усього, ще дуже далеко. Фоторепортаж DW.
Фото: Reuters/G. Garanich
Перемога і мир
Багато будинків на Донбасі зруйновані. Військове протистояння між українськими солдатами та проросійськими сепаратистами триває у регіоні майже п'ять років. За даними ООН, у війні загинули вже близько 13 людей, третина з них - цивільні. Але миру для солдата Олега (на фото) замало - "лише перемога".
Фото: Reuters/G. Garanich
Гроші на колесах
Аби забезпечити людей на лінії фронту хлібом, вугіллям та деревиною, використовують армію. Час від часу там з'являється й броньований бусик - це банкомат на колесах. На непідконтрольній українській владі території українська банківська система не працює.
Фото: Reuters/G. Garanich
Короткий перепочинок
2014-го року селище Зайцеве потрапило під контроль проросійських сепаратистів. Через рік Україна повернула його собі. Але мир тут і досі дуже крихкий. Солдати й надалі змушені забезпечувати місцевих цивільних продуктами харчування. Але час від часу можна дозволити собі й паузу - і, наприклад, погладити мале козеня.
Фото: Reuters/G. Garanich
На фронті
Фронт розташований за 600 кілометрів від Києва. Не лише для мешканців Зайцевого, але й для всіх українців конфлікт з Росією - найбільша проблема держави. Окопи на фронті нагадують про війну щодня.
Фото: Reuters/G. Garanich
Без надії
73-річна Раїса Тараненко щодня дивиться на сліди від куль у дверях свого будинку. Вона живе за 600 метрів від окопів сепаратистів. Складені під стіною дрова вона використовує як захисний бар'єр від снарядів. Тараненко бажає, аби війна нарешті завершилась. "Але не зрозуміло, як усе розвиватиметься. Надії нема ні на що", - каже вона.
Фото: Reuters/G. Garanich
Мир на умовах ворога
Схоже дивиться на ситуацію також Ілля. Він - член полку "Азов". У боях на фронті він уже втратив одне око та руку. Надії на тривалий мир він не має. "Ті, хто розраховують на мир, отримають його. Але на ворожих умовах. Та такий мир нам не потрібен" - каже Ілля.
Фото: Reuters/G. Garanich
Потрібні мирні переговори
У Зайцевому всюди видно наслідки війни. Україна та Захід закидають Росії забезпечення сепаратистів на Донбасі зброєю. Є й чимало ознак участі російських військ у боях. Але Москва стверджує, що підтримує сепаратистів лише політично. Чи дадуть якісь плоди мирні переговори між Росією та Україною? Жителі Зайцевого сподіваються на мир.
Фото: Reuters/G. Garanich
Нарешті мир?
Адже конфлікт розділяє цілі родини. Миколі Юшкову (праворуч) 70 років. Він живе в сусідньому Майорську разом із сином і дочкою. Вони мешкають на підконтрольній Києву території. Друга дочка Миколи живе трохи далі, на території, яку контролюють проросійські сепаратисти. "Усі кажуть: ми маємо сісти й домовлятися. Мир. Нам потрібен мир", - говорить Микола Юшков.
