Нобелівську премію миру-2018 вручили лікарю-гінекологу з Конго Денісу Муквеге та правозахисниці з Іраку, представниці єзидів Наді Мурад за їхню боротьбу проти сексуального насилля щодо жінок.
Реклама
Лікар-гінеколог із Демократичної Республіки Конго Деніс Муквеге та правозахисниця з Іраку Надя Мурад у понеділок, 10 грудня, отримали Нобелівську премію миру. Муквеге й Мурад здобули цю відзнаку за боротьбу з використанням сексуального насилля як зброї під час війн і військових конфліктів, пояснила представниця Нобелівського комітету Беріт Райс-Андерсен на церемонії нагородження в Осло.
"Вони привернули увагу до жінок в Іраку, Конго та в усьому світі", - цитує Райс-Андерсен інформагенція KNA. Сексуальні злочини не можуть залишатися непокараними і сприйматися як "побічна шкода" під час війн, підкреслила вона. Муквеге й Мурад, за її словами, є "двома найсильнішими голосами" в боротьбі з такими злочинами.
Хто така Надя Мурад
Надя Мурад у своїй промові закликала до міжнародного захисту єзидів. 25-річна Мурад виросла на півночі Іраку. Єзиди - це курдська етноконфесійна група, до якої належить Мурад. Родину дівчини у 2014 році захопили бойовики територистичного угруповання "Ісламська держава". Матір та брата Наді вбили, а її продали в сексуальне рабство разом із тисячами інших жінок-єзидок. Після трьох місяців у полоні їй вдалося втекти.
За ініціативою прем'єр-міністра федеральної землі Баден-Вюртемберг Вінфріда Кречмана (Winfried Kretschman), Мурад запросили до Німеччини. У 2016 році дівчина отримала премію Андрія Сахарова за свободу думки, яку присуджує Європарламент, і премію імені Вацлава Гавела, яку Рада Європи вручає за особливі заслуги у сфері захисту прав людини. У 2016 році Мурад стала послом доброї волі ООН.
Хто такий Деніс Муквеге
63-річний Деніс Муквеге наприкінці 1990-х заснував на сході Конго лікарню. Там лікували жінок-жертв зґвалтувань під час війни в Конго наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років. Пацієнтками лікарні були понад 50 тисяч жінок.
Муквеге народився в 1955 році в родині пастора. Вивчав медицину в Бурунді, пізніше здобув у Франції кваліфікацію гінеколога. За власними словами, він намагається лікувати не лише фізичні, а й психологічні травми пацієнток.
Муквеге - кавалер французького Ордена Почесного легіону. У 2008 році він став лауреатом премії ООН з прав людини. У 2014 році лікарю вручили премію імені Сахарова за роботу з реабілітації жінок-жертв сексуального насильства.
Нобелівські лауреати з літератури від 2000 року до сьогодення
Нобелівська премія з літератури - одна з найпрестижніших нагород. Серед лауреатів останніх років також жінки - гротескна південнокорейська авторка, американська поетка і польська письменниця українського походження.
Фото: picture-alliance/dpa
2024: Хан Канг
53-річній Хан Канг присудили найпрестижнішу літературну премію світу "за її насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і розкриває крихкість людського життя". Вперше Нобелівка з літератури поїхала до Південної Кореї. Найвідомішим романом Канг є "Вегетаріанка" про дівчину, яка наразилась на спротив родини й оточення, коли пішла іншим шляхом і вирішила перетворитися на рослину.
Фото: Yonhap/picture alliance
2023: Йон Фоссе
У норвежця Йона Фоссе журі премії особливо виділило "новаторські п'єси та прозу, які висловлюють невимовне". Його творчість величезна та охоплює різні жанри - п'єси, романи, поетичні збірки, есеї, дитячі книжки й переклади. Фоссе є одним із найпопулярнших драматургів у світі, однак здобуває дедалі ширше визнання завдяки своїй прозі. Пише він новонорвезькою мовою - нюнорск.
Фото: Hakon Mosvold Larsen/NTB/REUTERS
2022: Анні Ерно
У рік, коли Росія напала на Україну і на Нобелівку з літератури висунули українського письменника Сергія Жадана, Шведська академія присудила її французькій письменниці Анні Ерно. Журі премії особливо виділило "мужність і клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуження та колективні обмеження особистої пам'яті".
Фото: Christine Olsson/TT/IMAGO
2021: Абдулразак Гурна
Танзанійський письменник Абдулразак Гурна, який живе у Великобританії, отримав нагороду за "непохитне й небайдуже занурення у наслідки колоніалізму й долю біженців у прірві між культурами й континентами".
Фото: Ger Harley/StockPix/picture alliance
2020: Луїза Глюк
Американська поетка Луїза Глюк, як наголосили у Шведській академії, отримала нагороду "за її унікальний поетичний голос, який з аскетичною красою робить індивідуальне буття універсальним".
Фото: Shawn Thew/epa/dpa/picture alliance
2019: Петер Гандке
Австрієць Петер Гандке був відзначений Нобелівським комітетом "за впливовий твір, який з мовною винахідливістю дослідив периферію та специфіку людського досвіду". Присудження премії Гандке викликало бурхливу дискусію, зокрема, в Німеччині. Австрійському письменнику закидають, що в роки війни в Боснії в 1990-х роках він підкреслено став на бік Сербії та ігнорував злочини сербів у Боснії.
Фото: picture-alliance/APA/H. Neubauer
2018: Ольга Токарчук
Ольга Токарчук нагороджена за "наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перехід меж як форму життя". Відома польська письменниця народилася в місті Сулехуві на заході Польщі в родині вихідців з України. Лауреатку премії 2018 року оголосили роком пізніше, бо в 2018-му одразу кілька членів Шведської королівської академії подали у відставку через сексуальний скандал.
Фото: Reuters/T. Schmuelgen
2017: Кадзуо Ісігуро
За "викриття безодні під ілюзією нашого зв'язку зі світом" - так Нобелівський комітет пояснив рішення щодо присудження Нобелівської премії з літератури у 2017 році британському письменнику японського походження Кадзуо Ісігуро. Серед його найвідоміших творів "Там, де в димці пагорби", "Художник хиткого світу" і "Залишок дня". Ісігуро пише англійською мовою.
Фото: imago/ZUMA Press
2016: Боб Ділан
Нобелівську премію з літератури 2016 року отримав культовий музикант і лірик Боб Ділан. Американського співака єврейського походження та автора пісень Нобелівський комітет відзначив за "створення нових поетичних виражень у видатній американській пісенній традиції".
Фото: picture alliance/dpa/D. Castello
2015: Світлана Алексієвич
Своєю "багатоголосою творчістю" вона зводить "пам'ятник стражданням і мужності нашої епохи". Так члени журі пояснили рішення нагородити Нобелівською премією з літератури білоруську письменницю Світлану Алексієвич. Авторка відома, зокрема, завдяки своїм книгам про чорнобильську трагедію та війну в Афганістані. У репортажах та есе Алексієвич розвинула цілком своєрідний літературний стиль.
Фото: Imago/gezett
2014: Патрік Модіано
Війна, любов, окупація, смерть - це ті теми, які в своїх творах порушує французький письменник Патрік Модіано. Дія відбувається здебільшого у повоєнні роки в Парижі, де митець провів своє нещасливе дитинство. Шведська академія назвала його "Марселем Прустом наших днів". Саме за "цілком особливе мистецтво спогадів" Модіано і здобув Нобеля.
Канадська письменниця Еліс Манро звикла до відзнак. Її нагородили Букерівською премією та трьома нагородами канадського генерал-губернатора. Шведська академія, яка присуджує Нобелівську премію з літератури, починаючи від 1901 року, назвала її "майстринею сучасної історії".
Фото: PETER MUHLY/AFP/Getty Images
2012: Мо Янь
Нагороджуючи, Гуань Моє, який більш відомий під псевдонімом Мо Янь, у Шведській академії звернули увагу на його "магічний реалізм, який поєднує народні казки, історію та сучасність". Це рішення розкритикували китайські митці-дисиденти, стверджуючи, що Янь надто наближений до китайської Комуністичної партії.
Фото: picture-alliance/dpa
2011: Томас Транстремер
Рішення про нагородження Томаса Транстремера журі у 2011 році пояснило тим, що він завдяки "стислим, пронизливим образам відкриває свіжий погляд на реальність". У 1960-ті роки шведський поет працював психологом у центрі для малолітніх злочинців. Його вірші перекладені понад 60-ма мовами.
Фото: Fredrik Sandberg/AFP/Getty Images
2010: Маріо Варгас Льйоса
Перуанський письменник отримав Нобелівську премію "за картографію владних структур та енергійне змалювання індивідуального опору, бунту та поразки". В Латинській Америці він прославився ще й тим, що, виступаючи 1990-го року на телебаченні, назвав Мексику "ідеальною диктатурою". Запам'ятався і ляпас, який він 1976 року дав колишньому другові і також нобелівському лауреату Габріелю Гарсіі Маркесу.
Фото: AP
2009: Герта Мюллер
Німецько-румунську авторку нагородили Нобелівською премією як письменницю, яка "змістовною поезією та безпосередньою прозою відображає життя знедолених". Її відзначили за критику репресивного режиму Чаушеску, який правив Румунією до 1989 року. Мюллер пише німецькою. Вона переїхала до Берліна у 1987 році.
Фото: Getty Images
2008: Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо
Шведська академія назвала цього письменника "автором розкриття, поетичних пригод та чуттєвого екстазу", а також "дослідником людства за межами цивілізації". Ле Клезіо народився у французькому місті Ніці у 1940 році. Його мати - француженка, батько походить з острова Маврикій. Ле Клезіо має подвійне громадянство, а острівну державу в Індійському океані сприймає як "маленьку батьківщину".
Фото: AP
2007: Доріс Лессінг
З-під пера британської авторки вийшли романи, п'єси та новели. 93-річна письменниця отримала Нобелівську премію за "її скептицизм, запальну та далекоглядну силу, з якими вона ретельно досліджує поділену цивілізацію". Вона виступала проти атомної енергетики та режиму апартеїду в ПАР.
Фото: AP
2006: Орхан Памук
Феріт Орхан Памук "у пошуках меланхолійної душі рідного міста віднайшов нові символи зіткнення та сплетіння культур". Він став першим турецьким письменником, який здобув Нобелівську премію. Його перекладені 35 мовами книжки розійшлися накладом близько 11 мільйонів. Нині Памук викладає в Колумбійському університеті Нью-Йорка. Народився він у Стамбулі.
Фото: picture-alliance/dpa
2005: Гарольд Пінтер
Гарольд Пінтер у своїх п'єсах "викриває прірву під щоденною балаканиною" та проривається "за зачинені двері гноблення", наголосили в Шведській академії. Він особисто поставив чимало власних п'єс. У багатьох сам зіграв головні ролі. Через три роки після нагородження Нобелівською премією Пінтер помер від раку. Британський драматург пішов з життя у різдвяну ніч 2008 року.
Фото: Getty Images
2004: Ельфріде Єлінек
Ця австрійська письменниця отримала Нобелівську премію "за її музичний потік голосів та контрголосів у новелах", а також за п'єси, які викривають соціальні кліше. Центральна тема у творах Єлінек - жіноча сексуальність. Її новела "Піаністка" лягла в основу фільму, що вийшов на екрани у 2011 році.
Фото: AP
2003: Джон Максвелл Кутзее
Письменник зображує "часто в неочікуваний спосіб причетність людини до різноманіття життя", виснувало журі. Крім Нобелівської премії з літератури, Кутзее, який народився в Південно-Африканській Республіці, уже двічі здобував престижну Букерівську премію. Один із його найбільш відомих романів "Ганьба" висвітлює епоху після апартеїду в ПАР.
Фото: Getty Images
2002: Імре Кертес
Кертес, який походить з єврейсько-угорської родини та пережив жахіття концтабору "Освенцім", отримав Нобелівську премію за твір, де він "протиставляє ламкий досвід індивідуума варварській сваволі історії". Кертес змальовує в своїх романах жахи концтабору. Над романом "Знедолені", де вражаюче задокументовано Голокост, він працював 13 років.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Lundahl
2001: Відьядхар Сураджпрасад Найпол
Найпол здобув премію за своє мистецтво оповідача, "де він поєднує напрочуд чутливе сприйняття з неймовірною точністю", а це, своєю чергою, змушує нас розпізнати "присутність прихованих історій". Індійсько-британський письменник, який народився на острові Тринідад, зробив своєю темою свободу людини в суспільстві, яке переживає занепад, у різних місцях та культурах світу.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Giagnori
2000: Гао Сінцзянь
Першим письменником, який отримав Нобелівську премію з літератури у XXI столітті, став китаєць Гао Сінцзянь. Він - не лише письменник, а ще й драматург та художник. Нобеля він здобув за "працю універсальної достовірності", позначену "гіркою розважливістю та мовним багатством", що відкрило китайському роману та драмі нові шляхи, як пояснили в журі.