В Україні кримінальна відповідальність за наклеп існувала доки діяв Кримінальний кодекс УРСР 1960 року. Відколи  2001 року був ухвалений новий Кримінальний кодекс України без статей про кримінальну відповідальність за наклеп і образу, в країні що два роки з’являються законодавчі ініціативи  знову саджати людей за ґрати за поширення неправдивої інформації.

Владний синдром

Здебільшого такі законопроекти реєстрували депутати з провладних на той час фракцій. У 2002 та 2003 році - представники КПУ хотіли саджати за грати за підрив репутації та наклеп, у 2006 - депутати з "Нашої України", у 2008 році - подібний законопроект зареєстрував представник від БЮТ, а у 2010, 2012 і на початку 2014 року криміналізацію наклепу активно лобіювали депутати від Партії регіонів. Більшість цих ініціатив було проігноровано, однак  так звані "диктаторські закони 16 січня", де йшлося також і про наклеп, були ухвалені, хоч діяли лише кілька тижнів.

 У 2018 з ініціативою криміналізувати наклеп виступили депутати з провладної фракції "Блок Петра Порошенка" (БПП) Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін. Відповідний законопроект зареєстрований на сайті Верховної Ради. "Останнім часом в Україні, на жаль, свободу слова дедалі частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів", - йдеться в пояснювальній записці їхнього законопроекту.

Парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс України статтею 151-2 - "наклеп". На їхню думку, наклеп має каратися штрафом у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це 3 400 - 8 500 гривень – Ред.) або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років. Якщо наклеп буде поширений шляхом публічного демонстрування у творах, у  ЗМІ або в інтернеті, депутати пропонують штрафувати винних на суму більше 25 тисяч гривень або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років. " Зараз довіра громадян знизу до ЗМІ дуже мала. Після введення кримінальної відповідальності за наклеп буде більше довіри до ЗМІ. Ви знаєте скільки зараз ллється бруду? А так буде більше правдивої інформації, людям буде цікаво дивитися ", - сказав DW один з авторів законопроекту , депутат від БПП Артур Палатний. На його думку, механізм захисту репутації та відстоювання права на спростовування недостовірної інформації через суд, який зараз діє в Україні, не працює у повній мірі. Тому, за словами Палатного, має бути  більш серйозний запобіжник - кримінальна відповідальність за наклеп.

Ображені депутати?

Медіа-юрист платформи "За права людини" Олександр Бурмагін вважає законодавчі пропозиції депутатів абсурдними. "Вони суперечать зобов’язанням України перед Радою Європи. Були з цього приводу заяви і ОБСЄ, і ООН, що покарання за наклеп в умовах нестабільної демократії та відсутності довіри до судової влади та правоохоронних органів може бути ефективним інструментом для боротьби зі свободою вираження поглядів та інструментом запровадження цензури", - вказує Бурмагін. За його словами, свої особисті образи депутати намагаються ретранслювати у законодавче поле.

Дійсно, депутати-ініціатори законопроекту заявляють, що одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких ЗМІ на адресу народного депутата України від Блоку Петра Порошенка щодо можливої причетності до нападу на херсонську чиновницю й активістку Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада в лікарні. "Вважаємо, що такі дії не тільки шкодять об’єктивному проведенню досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні та встановленню реальних винуватців у цьому жахливому злочині, а й, насамперед, порушують конституційний принцип, відповідно до якого будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду", - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

У справі Катерини Гандзюк  фігурує колишній офіційний помічних депутата Миколи Паламарчука, автора законопроекту, тому в українських ЗМІ згадується його прізвище  в цьому контексті.  "Тут прослідковується особиста, приватна образа, яка виливається у законодавчу ініціативу. А це вже може загрожувати всім та порушувати право кожного на публічне висловлення. Доволі часто депутати вкладають в законопроекти свої абсурдні фобії. Тому громадськості треба фіксувати такі випадки і привертати увагу до них, аби вони були схвалені по-тихому", - вважає аналітик громадського руху "Чесно" Дмитро Черетун.

Підтримки немає

Хвиля громадського обурення черговим законопроектом про криміналізацію наклепу таки спричинила суспільний резонанс. Голова фракції БПП Артур Герасимов відмежувався від законодавчих ініціатив своїх колег. "Пропозиція деяких народних депутатів щодо кримінальної відповідальності за наклеп є їх особистою ініціативою і не є позицією фракції. Фракція не збиралася і цей законопроект не обговорювала, але все й так очевидно: БПП "Солідарність" поважає свободу слова і навіть у тих випадках, коли нею користуються необережно", - сказав Герасимов.

Президент України Петро Порошенко теж  публічно не підтримує законопроект депутатів з фракції, яка носить його ім’я. "Фракція БПП не голосуватиме за цей законопроект. Президент таку позицію фракції підтримує", - сказав прес-секретар президента Святослав Цеголко агентству "Інтерфакс-Україна".

Експерти вважають, що з огляду на таке публічне відмежування від цієї законодавчої ініціативи, підтримки у сесійній залі законопроект про криміналізацію наклепу не отримає. Це розуміє і сам Артур Палатний, один з авторів законопроекту. "Суспільство не готове, але діалог про це треба вести",  - зазначив депутат.

За даними "Репортерів без кордонів", Україна в 2018 році посіла 101 місце зі 180-ти в рейтингу Індексу свободи слова.