Десятки тисяч паломників-хасидів прибули в Україну на святкування юдейського Нового року, повідомляє Державна прикордонна служба. В посольстві Ізраїлю очікують прибуття в Україну від 50 до 80 тисяч прочан.
Реклама
На святкування юдейського Нового року Рош Гашана в Україну прибуло вже близько 28 тисяч прочан-хасидів. Про це в неділю, 9 вересня, повідомила прес-служба Державної прикордонної служби України. "Загалом співробітники Держприкордонслужби в пунктах пропуску на державному кордоні вже оформили майже 28 тисяч прочан", - інформує відомство.
Найбільше організованих груп хасидів - понад 10 тисяч осіб - прибуло 6 вересня. Оформлення прочан прикордонники проводили переважно в аеропортах "Бориспіль", "Жуляни", "Львів" та "Одеса", а також у пунктах пропуску на кордоні з Польщею, Румунією та Словаччиною, зазначається в повідомленні.
Днями Національна поліція за підсумками зустрічі з послом Ізраїлю в Україні Джоелом Ліоном повідомила, що цього року до України, як очікується, прибудуть від 50 до 80 тисяч прочан-хасидів. За словами посла Ізраїлю, про це свідчить інформація, що надходить з туристичних агентств та авіакомпаній, передає інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Задля гарантування безпеки прочан на допомогу українським поліцейським цього року до Умані прибули 20 ізраїльських правоохоронців.
"Уся правда" про євреїв
Вражаюча, провокуюча, хвилююча: нова виставка Єврейського музею в Берліні намагається відповісти на найбільш поширені запитання про євреїв. У формі тих же запитань.
Фото: DW/N.Wojcik
30 питань - жодної відповіді
"Те, що ви вже давно хотіли дізнатися про євреїв" - таким є підзаголовок нової виставки "Уся правда" у Єврейському музеї в Берліні. Проте це збиває з пантелику, адже справжніх відповідей тут узагалі немає. Натомість є гумористичні та провокативні запитання, яким протиставляються інсталяції з текстів, цитати та об'єкти.
Фото: Thomas Valentin Harb
Як розпізнати єврея?
"Летючі" кіпи - на початку виставки відвідувачі проходять через інсталяцію з 70 єврейських головних уборів. Деякі з них ортодоксальні й використовуються як символи релігійної ідентифікації. Інші ж - комерційні або гумористичні, прикрашені зіркою Mercedes'а або персонажами з комп'ютерної гри Angry Birds, як ознаки ширшої приналежності поряд із релігійною.
Фото: DW/N.Wojcik
Єврей чи ні?
На запитання "Хто такий єврей?" тодішній ізраїльський прем'єр-міністр Давид Бен-Гуріон свого часу відповів: "Для мене євреєм є кожен, достатньо шалений для того, аби самому себе так назвати". На прикладі дванадцяти портретів історичних та сучасних знаменитостей відвідувачі можуть вгадувати - єврей чи ні? Підказки дають тексти та цитати на зворотному боці або підвішені фотографії.
Фото: Linus Lintner
Що стається із записочками у Стіні плачу?
Сотні маленьких записочок із молитвами щодня засовуються у щілини Стіни плачу в Єрусалимі - на івриті у розмовному варіанті званою "Котель". Це символ єднання з Богом. Проте деколи потрібно розчищати місце для нових молитов, як видно на цьому фотоколажі. Папірці ж потім закопують на Оливковій горі. Не турбуйтеся: єднання з Богом все одно триватиме вічно.
Фото: Jüdisches Museum
Чи можна жартувати про Голокост?
Це відвідувачі мають вирішити самостійно. Вас обурюють показані шматки з американського комедійного серіалу або жарти німецького коміка Олівера Полака? Чи вам це здається смішним? На стіні у великому форматі комікс Дейва МакЕльфатрика про те, як важко залицятися до дівчинки з концтабору.
Фото: Dave McElfatrick
Німеччина має особливе ставлення до Ізраїлю?
Відвідувачі поринають у різноманіття німецько-ізраїльських стосунків: дипломатичний подарунок для федерального президента ФРН Йоахіма Ґаука лежить біля фартуха і рецепта дерунів від Тома Франца, котрий переміг у популярній ізраїльській теледуелі кухарів і таким чином став найвідомішим німцем Ізраїлю.
Фото: DW/N.Wojcik
Державна компенсація
На звороті вітрин, присвячених особливим відносинам між обома країнами, історично важливий експонат: оригінал Люксембурзьких договорів, підписаних у 1952 році Конрадом Аденауером і Моше Шаретом. У них Німеччина зобов'язалася виплатити компенсацію єврейським жертвам націонал-соціалізму - у розмірі трьох мільярдів німецьких марок.
Фото: DW/N.Wojcik
Чи забобонні євреї?
Об'єкти на керамічних плитках символізують забобони, відомі й багатьох неєвреям: чорна кішка, чотирилиста конюшина, підкова або містичне число сім. Інсталяцію Міхала Адлер-Шалева доповнює цитата скрипаля й композитора Карла Ґольдмарка (1830-1915): "Цивілізовані люди легко втрачають релігію, проте їхні забобони - рідко".
Фото: Michal Adler-Shalev
Чи є ще євреї в Німеччині?
Звісно! Доказом послужить живий експонат "Євреї у вітринах". Тут сидить єврей і відповідає запитання відвідувачів. Таким провокаційним чином виставка відповідає на головний закид до єврейських музеїв у тому, що вони використовують євреїв як виставкові об'єкти. Та водночас вона пропонує багатьом неєврейським відвідувачам можливість уперше поговорити з євреєм.
Фото: Linus Lintner
Чому для євреїв таким важливим є обрізання?
Для одних це варварське порушення прав людини, для інших - безневинний релігійний ритуал. Обрізання хлопчиків недавно перебувало під пильною увагою громадськості в Німеччині - після того, як один німецький земельний суд прирівняв його до завдавання тілесного ушкодження. Унаслідок цього з'явилися протести - у вигляді значків та футболок із написами "Ми обрізані".
Фото: DW/N.Wojcik
Євреї особливі…?
Про євреїв багато різного розповідають. Тут же відвідувачі виставки мають самі вирішувати, які стереотипи найбільше відповідають їхнім власним упередженням. За допомогою монет, розданих їм разом із вхідними квитками, вони можуть визначити, чи вважають євреїв особливо підприємливими, впливовими, розумними або красивими.