1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як в Україні заохочуватимуть викривачів корупції

18 жовтня 2019 р.

В Україні викривачі корупції зможуть повідомляти про хабарництво також анонімно. Представникам опозиції це нагадало про сталінські часи. В "Слузі народу" кажуть, що лише "сталінськими методами" можна побороти корупцію.

В Україні заохочуватимуть викривачів корупції: як це працюватиме?
Фото: imago/J. Rovirosa

Верховна Рада України у четвер, 17 жовтня, в цілому ухвалила законопроект про зміни до закону "Про запобігання корупції" щодо людей, які викривають корупцію. За зміни проголосували 252 депутати. Рішення підтримали депутати з фракцій "Слуга народу" та "Голос". Більшість депутатів з фракції "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Опозиційна платформа - За життя" не голосували за документ.

"Подолати корупцію правоохоронні органи не можуть самостійно. Тому ми запроваджуємо додатковий юридичний захист і гарантії для викривачів корупції, щоб вони стали активними викривачами корупційних схем в Україні", - пояснила з трибуни заступниця голови комітету з питань антикорупційної політики, депутатка з фракції "Слуга народу" Галина Янченко.

Заохочувальна винагорода

Документ передбачає, що викривачем корупції може бути будь яка фізична особа, яка "за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою  чи іншою діяльністю". Викривач корупції зможе користуватися всіма видами правової допомоги, або залучити адвоката для захисту своїх прав і представництва.

У документі зазначено, що викривач корупції може отримати винагороду за інформацію про факти корупції. Але це лише у випадках, коли йдеться про корупційні злочини, через які завдані державі збитки, що  у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму, тобто більше 10 мільйонів гривень. "Це виведе боротьбу з корупцією на новий рівень. Корупціонери звикли, що варто остерігатися правоохоронних органів, але тепер агентом під прикриттям може стати будь-який громадянин", - заявила Янченко.

Розмір винагороди становитиме 10 відсотків від розміру корупційного злочину, але при цьому не може перевищувати трьох тисяч мінімальних зарплат, тобто 12,5 мільйона гривень. Гроші на виплату винагороди виділятимуть з держбюджету України відразу після рішення суду, якщо мало місце корупційне правопорушення. Якщо корупції не підтвердиться, то грошей викривач не отримає. При цьому викривача не можна буде засудити за завдану шкоду через неправдиве повідомлення. "Такий крок важливий і виправданий. Це мотивуватиме людей ставати більш відповідальними і повідомляти правоохоронним органами про факти корупції", - зазначила Галина Янченко, спілкуючись з журналістами.

Викривач чи стукач?

Відповідно до закону, викривачі можуть повідомляти про корупцію анонімно. Для цього будуть створені анонімні гарячі лінії. Всі повідомлення про корупцію прийматиме Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Саме ця інституція надаватиме як юридичний, так і фізичний захист викривачам. Щоправда в документі не прописано, як саме НАЗК це робитиме, адже цей орган не є органом досудового розслідування та не має спецпідрозділів, які зможуть надавати фізичний захист викривачам.

Такі норми законопроекту викликали критику в депутатів інших фракцій. Зокрема депутати з фракції "Батьківщина" наполягали, аби викривачами корупції могли бути виключно "люди з середини системи", яким держава надаватиме захист у разі викриття корупції, а не будь-хто з вулиці.

"Це закон не про викривачів, а про стукачів", - обурювався народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко. За його словами, анонімність і фактична відсутність вимог до викривачів не надавати джерела отримання інформації про корупційну діяльність та фактична безвідповідальність за надане повідомлення може призвести до повторення ситуації, що була за часів СРСР, коли сусіди робили доноси на сусідів.

"Якщо повідомлення анонімне, то особа, яка це написала не може вважатися викривачем. Викривач, згідно з європейськими нормами, - це людина, яка працює всередині системи, яка достеменно знає про скоєння корупції. А в нас сьогодні будуть відкривати кримінальні справи й проводити перевірки за "анонімками". Привіт, 1937 рік!", - нарікав Власенко, намагаючись через поправки до законопроєкту виключити норми про анонімні повідомлення. Однак у нього нічого не вийшло. Всі його поправки були відхилені. На переконання Власенка, тепер в Україні з'явиться новий вид бізнесу "напиши анонімку на сусіда, отримай 10 відсотків".

У фракції партії "Європейська солідарність" також розкритикувала законопроект про викривачів корупції.  Депутат від цієї фракції Ірина Фріз наголошує, що порушити справу за завідомо неправдиву інформацію проти аноніма не має жодної можливості. Разом з тим відправити людину за грати, дискредитувати та публічно знищити тепер можна легко, вважає  депутатка від "Європейської соліданості". "Колись в 30-ті минулого сторіччя той, хто заздрив сусіду, наприклад, через більшу квартиру, міг написати анонімку на нього. Далі сусіда пакували, а анонім переїжджав до омріяного житла", - нагадала Фріз.

"Сталінськими методами"?

У фракції "Слуга народу" вважають, що законопроєкт про захист і винагороду викривачів нині дуже потрібен Україні, аби стимулювати суспільство боротися з корупційними проявами. "Тільки сталінськими методами ми можемо побороти корупцію в Україні. Іншого шляху немає, - заявив, відповідаючи на запитання DW, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат з фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський. - За сталінських часів були такі скриньки, куди можна було прийти й кинути повідомлення. Думаю, що ми повернемось до цього. Бо журналісти зараз роблять розслідування про корупцію, а це не допомагає. Може хоч так допоможе".

Зміни до закону "Про запобігання корупції" набудуть чинності 1 січня 2020 року.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW