У 2016 році на території України, за винятком окупованої території Криму та частини Луганської і Донецької областей, було зафіксовано 262 випадки порушень свободи слова, що приблизно на 15 відсотків менше, ніж торік. Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) "Барометр свободи слова", оприлюдненого в Києві у середу, 28 грудня.

Згідно зі звітом, в Україні також спостерігається тенденція зменшення кількості фізичної агресії проти журналістів. Таких випадків у 2016 році ІМІ зафіксував три десятки, тоді як у 2014 році було зафіксовано 286 нападів і побиттів журналістів. Експерти ІМІ пояснюють таке зниження кількості порушень свободи слова більш-менш спокійною соціально-політичною ситуацією в країні та відсутністю виборів. "У 2015 році були місцеві вибори і була велика кількість порушень прав журналістів. Нині зменшення. Вибори мають дуже великий вплив на ситуацію зі свободою слова в Україні", - прокоментувала DW виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Нерозслідуване вбивство Шеремета

Попри це у 2016 році в Україні стався один випадок убивства журналіста. У 2015-му було зафіксовано два таких випадки, у 2014 році – 7. У Києві 20 липня унаслідок вибуху автомобіля в центрі міста загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Поліція кваліфікувала подію за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб". Слідство відпрацьовує чотири основні версії вбивства Шеремета: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на керівницю "Української правди" Олену Притулу. Після піврічного розслідування справа поки не зрушила з місця, констатують в ІМІ.

Також у звіті ІМІ йдеться про те, що  у 2016 році  журналістам перешкоджали у здійсненні професійної діяльності (107 випадків), погрожували та залякували (42 випадки). Найбільш агресивними по відношенню до журналістів у цьому році були звичайні громадяни, на відміну від попередніх років, коли представників ЗМІ залякували чи били переважно співробітники правоохоронних органів, місцеві чиновники, депутати. "Зараз більше 60 відсотків нападів на журналістів скоюють звичайні громадяни, охоронці різних структур",- констатує Оксана Романюк. В ІМІ пов’язують таку тенденцію з недовірою , яку провокують політики, дискредитуючи роботу журналістів.   

Разом з тим в ІМІ відзначають, що ситуація з розслідуванням справ щодо порушення прав журналістів та напади на представників ЗМІ покращується. Виконавчий директор інституту вказує на те, що за 11 місяців 2016 року правоохоронні органи скерували до суду 15 кримінальних проваджень, тоді як за цілий 2015 рік було направлено до суду лише 12 таких справ, у 2014 – 6 справ, а раніше лише поодинокі справи.

На непідконтрольних Україні територіях

На окупованих територіях Донецької і Луганської області, враховуючи обмежений доступ до цієї території, ІМІ вдалося зафіксувати 12 випадків порушень свободи слова. Зокрема, це блокування мовлення українських телеканалів, сайтів, оприлюднення даних журналістів на сепаратистських сайтах. Також у полоні "ЛНР" зараз перебуває троє блогерів – мешканців Луганська, яким бойовики закидають поширення "екстремістських матеріалів". Для порівняння – торік ІМІ зафіксував на окупованих територіях Донбасу 16 таких випадків.

В анексованому Росією Криму у 2016 році зафіксовано 31 випадок порушень свободи слова, що трохи менше, ніж торік (43 випадки). На півострові на ЗМІ та журналістів, як і минулого року, тиснули російські спецслужби.