Верховна Рада підтримала у четвер, 19 грудня, Виборчий кодекс із пропозиціями президента України. За прийнятта закону проголосували 330 народних депутатів. Президент України Володимир Зеленський у вересні ветував законопроєкт, ухвалений попереднім складом парламенту. Його встигли охрестити "багатостраждальним", оскільки про якісну електоральну реформу в Україні дискутують ще з часів проголошення її незалежності. Законодавчо змінювати виборчу систему із змішаної на пропорційну українські політики взялися в 2014 році. У першому читанні кодекс ухвалили ще у 2017-му. Тепер же документ суттєво переписали, запропонувавши низку змін.

Кодекс кардинально "схуд"

Наклавши вето на попередню редакцію виборчого кодексу, президент Зеленський надав 17 пропозицій. Однак більшість з них сформульовані узагальнено і охоплюють тематичні напрями з різних частин документу, зазначається у висновку профільного комітету Ради. А тому в парламенті заново опрацювали весь законопроєкт. Окрім народних депутатів, до роботи над кодексом залучили представників офісу президента, уряду, Центральної виборчої комісії (ЦВК), а також громадські організації та міжнародних експертів. У підсумку на розгляд Ради представили фактично новий документ.

Виборчий кодекс після правок скоротився майже вдвічі: з 588 статей він "схуд" до 289. Раніше проєкт об'єднував п'ять документів - три виборчі закони та закони про ЦВК і Державний реєстр виборців (ДРВ). Зараз же два останні виключили, і вони лишаться функціонувати як окремі акти, за наполяганням нинішнього складу Центрвиборчкому. Новий документ складається з чотирьох книг: загальна частина, вибори президента, вибори народних депутатів і місцеві вибори.

"99 відсотків змін - це інша редакція норм щодо усіх виборчих процедур", - коментує для DW експерт з виборчого права, віце-президент Асоціації народних депутатів України Олександр Барабаш. Відсутність чітких пропозицій з боку президента відкрила широке поле для маневру Верховної Ради, підкреслює аналітик громадської організації Комітет виборців України Денис Рибачок. "У представленому документі є кардинально нові речі, яких президент не пропонував", - каже експерт.

Якою буде виборча система

Ключове положення кодексу про відмову від "мажоритарки" і п'ятивідсотковий прохідний бар'єр до Ради залишили. Як передбачається, наступні парламентські вибори пройдуть за пропорційною системою з відкритими партійними списками у 27 регіонах. Виборці зможуть проголосувати за конкретного кандидата і одночасно за партію, яку він представляє. При цьому попередня редакція передбачала, що перші десять кандидатів у списках гарантовано потрапляють до Ради, якщо партія долає виборчий бар'єр. Саме цей пункт експерти називали загрозливим аналогом "закритих списків". "Це давало можливість партії включати в першу десятку якихось фінансових спонсорів чи людей з не надто хорошою репутацією, за яких би не проголосували", - коментує Денис Рибачок. Зараз же цю норму прибрали й лишили тільки одне гарантоване прохідне місце - для першого номера партії.

Натомість Олександр Барабаш звертає увагу, що нова редакція кодексу зберігає "вкрай недолугий (з-поміж 75 варіантів у 75 країнах) технологічний варіант реалізації відкритих списків". На його думку, процедура підрахунку голосів суттєво ускладниться, що спричинить "нелюдські труднощі для усіх членів дільничних і окружних виборчих комісій у дні (і ночі) встановлення результатів виборів, і цілком може спричинити технологічний хаос і абсолютно недостовірні підсумки".

Розширення повноважень СБУ та ЦВК

Норма, яка викликала серед фахівців чи не найбільше критики, стосується новації щодо Служби безпеки України (СБУ). У проєкті несподівано з'явилося положення, що ЦВК може скасувати реєстрацію кандидатів за зверненням СБУ. Йдеться про можливі сепаратистські, терористичні, диверсійні дії або причетність до інших злочинів проти держави. "СБУ направляє до ЦВК обґрунтоване звернення, як це названо в законі, і після цього кандидата знімають. Очевидно, що такий механізм не відповідає демократичним стандартам виборів", - дивується Денис Рибачок. Він звертає увагу, що ця норма взагалі не була пропонована президентом.

Низка неочікуваних поправок стосується і діяльності Центральної виборчої комісії, констатують аналітики. Так, у громадянській мережі "Опора" акцентують на тому, що до політичних конфліктів може призвести пропозиція відмовляти у реєстрації "технічним" кандидатам та "клонам", якщо вони вводять в оману виборців. Питання участі у виборах має вирішуватися за рахунок підвищення ефективності правоохоронних та судових органів, "а не шляхом наділення ЦВК і СБУ невластивими для них повноваженнями", йдеться у заяві "Опори".

Переселенці та місцеві вибори

Поряд з низкою змін, деякі пропозиції президента були абсолютно проігноровані, звертають увагу фахівці. Так, у новому законопроєкті не з'явилися норми щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю, на яких наполягав президент. Ба більше, деякі положення взагалі прибрали. Зокрема, про титрування або переклад жестовою мовою передвиборної агітації в ЗМІ. "До нових пропозицій не включено заборону використовувати комерційну та соціальну рекламу в агітаційних цілях. У змінах до виборчого кодексу не передбачено розмежування прямого і непрямого підкупу виборців. Передвиборна агітація у друкованих та аудіовізуальних ЗМІ регулюється загально і не деталізовано, у порівнянні з попередньою редакцією", - перелічують в "Опорі" інші виключені норми.

Водночас фахівці схвалюють те, що в новій редакції передбачено запровадження електронної подачі документів до ЦВК і ДРВ документів від виборців і кандидатів. Також у новому документі відновлюється право участі в місцевих виборах для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та трудових мігрантів, яким надали право змінювати виборчу адресу за спрощеною процедурою.

Самі ж місцеві вибори також мають проводити за оновленими правилами. Депутатів обласних і міських рад з населенням понад 90 тисяч пропонують обирати за пропорційною системою з відкритими регіональними партійними списками. Вибори депутатів районних, районних у містах, сільських, селищних рад відбуватимуться за мажоритарною системою у багатомандатних округах. Однак досі не зрозуміло, чи стосуватимуться нові норми прийдешніх місцевих виборів 2020-го року. Адже нові норми, згідно з кодексом, вступають в дію з дня втрати чинності законом України "Про місцеві вибори".  Коли і як це відбудеться - поки що невідомо.

Усі інші частини виборчого кодексу, відповідно до законопроєкту, набирають чинності з 1 січня 2020 року.