Повернення на батьківщину трудові мігранти пов'язують передусім з проблемами, які очікують їхні сім'ї, як тільки закінчаться зароблені за кордоном гроші. Як пояснює Наталія Пархоменко, експерт Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України, людям, які мають "хоч поганеньку роботу" за кордоном, немає сенсу повертатися додому, оскільки там у них, як правило, взагалі немає можливості заробити. Натомість дедалі частіше заробітчани зі стажем намагаються усіма можливими способами вивезти ще й своїх рідних.

В Україні державної підтримки для поверненців з-за кордону не існує навіть на словах, більше того, складається враження, що керівництву країни вигідне саме явище трудової міграції, зазначає Наталія Пархоменко в інтерв'ю Deutsche Welle. "В більш широкому розумінні нинішній уряд, власне, як і попередній, цілком влаштовує ситуація, коли для великої маси людей не потрібно створювати робочих місць, турбуватися про якісь там інфраструктурні проекти на місцях. Їм так зручно: люди виїхали - і нема проблеми".

Повернення з гідністю і перспективою

Утім, рано чи пізно у житті кожного нелегального трудового мігранта виникає бажання чи необхідність повернутися на батьківщину. У Німеччині зробити це з гідністю нелегалам допомагає благодійний фонд AWO Heimatgarten. Уже дванадцять років працівники представництв фонду у Німеччині, а також координатори і партнери на місцях, у країнах Європи, Азії й Африки, піклуються про мігрантів та біженців, які хочуть повернутися додому. Від оформлення документів на виїзд та купівлі квитків до пошуку житла на батьківщині, отримання нової професійної кваліфікації, психологічної і медичної підтримки – кожному, хто звертається до фонду за допомогою, пропонують безкоштовну індивідуальну програму репатріації.

Серед успіхів фонду -  проект Saturn (Social Advise, Return and Support Networking Projekt for the Ukraine) за підтримки Євросоюзу, у рамках якого за період з 2007 по 2009 рік додому добровільно повернулися 200 українців у віці від 20 до 89 років, які легально чи нелегально перебували у Польщі, Румунії та Німеччині. Головною особливістю проекту стало те, що українцям допомагали не просто повернутися, а й стати на ноги вже на батьківщині, пояснила в інтерв’ю Deutsche Welle координатор проекту в Україні Ольга Черкез. Окрім разової виплати допомоги на суму 450 євро, учасникам проекту пропонували оплатити курси з підвищення кваліфікації чи отримання нової професії.

Багатьох поверненців привабила перспектив заснувати власну справу: розробивши з допомогою працівників Heimatgarten індивідуальний бізнес-план, 72 українці отримали стартовий капітал від 100 до 3000 євро, який дозволяв новоспеченим підприємцям зробити основні інвестиції та сплатити реєстраційний збір (познайомитися з досвідом деяких з них можна у нашій аудіо-фотогалереї). Більшість вирішили зайнятися вирощуванням зернових та овочів,  також розведенням худоби, дехто відкрив електро- чи автомобільні майстерні.

Колишні заробітчани більш активні у бізнесі

"Звичайно ж, ці люди були зацікавлені в тому, щоб повністю реалізувати свій бізнес-план і щоб цей бізнес приносив їм гроші ще багато років. У деяких все склалося добре. На жаль, деякі стали жертвами фінансової кризи і не змогли досягти тих прибутків, які вони собі планували", - оцінює результати проекту Ольга Черкез. Щоправда, допомогти усім поверненцям не зміг би жоден проект, вважає координатор. "Основною метою проекту Saturn було привернути увагу громадськості в Україні та Західній Європі до того, у яких умовах живуть ці люди і які у них потреби".

Насправді, на думку експерта Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Наталії Пархоменко, поверненці мають величезний потенціал для країни. "17 відсотків тих, хто має досвід трудової міграції, заявляють про бажання розпочати чи розширити власний бізнес. Якщо опитати тих громадян, які не мають такого досвіду, то про бажання відкрити бізнес заявляють лише сім відсотків", - відзначає експерт, цитуючи актуальні дані моніторингу соціальних змін українського суспільства Інституту соціології НАН України.

Колишні заробітчани набагато активніше шукають вихід з кризи, переконана Пархоменко. Ті ж з них, хто вкладає гроші у свою справу, практично самотужки намагаються вирішити головну проблему, через яку свого часу багато поїхали і не хочуть повертатися. Адже йдеться переважно не про те, що відсутня робота, а радше про неприпустимо низьку оплату праці в Україні. Утім, зважаючи на нинішні умови розвитку малого бізнесу в Україні, скаржаться самі поверненці, не варто розглядати відкриття власної справи як універсальний рецепт.

Автор: Тетяна Бондаренко
Редактор: Леся Юрченко