Після майже п'яти місяців уникання прямого спілкування з журналістами український президент Володимир Зеленський таки вийшов до засобів масової інформації. У четвер, 10 жовтня, він провів першу велику пресконференцію і 14 годин відповідав на запитання  представників ЗМІ і навіть перевершив світовий рекорд з тривалості безперервного спілкування політика з журналістами.

Щоправда, формат спілкування був дещо дивним та незвичним. Президент вирішив говорити з журналістами на нещодавно відкритому модному ринку їжі Kyiv Food Market. Згори на відкритому майданчику була пресконференція, а внизу смачно пахли смажені курчата та котлети по-київськи, кухарі нарізали хамон, варили том-ям та готували каву. Там, як зазвичай, відвідувачі Kyiv Food Market снідали, обідали та вечеряли, перериваючись лише для того, аби зробити селфі на фоні Володимира Зеленського, який спілкувався зі ЗМІ.

Дивний формат спілкування з журналістами

Спілкування проходило у вигляді пресмарафону, де журналісти по 7-10 осіб сідали за стіл з президентом і протягом півгодини могли поставити йому будь-яке запитання. Після п'ятихвилинної перерви група журналістів змінювалася.  На пресконференцію, за словами прессекретарки Зеленського Юлії Мендель, акредитували понад 300 журналістів. Разом з тим запит на акредитацію надсилали вдвічі більше представників медіа. Багатьом в акредитації відмовили, а дехто взагалі не встиг доїхати в Київ, оскільки повідомлення про велику пресконференцію з'явилося лише ввечері напередодні, а вже о 10 ранку четверга почався пресмарафон. Від самого ранку біля Kyiv Food Market утворилася черга з журналістів та відвідувачів "фудкорту", яких через металошукачі "пропускала" державна служба охорони. Поруч проходив протест "Руху опору капітуляції".

"Нас не цікавить президент. Ми просто прийшли поїсти, а тут залізні рамки і контроль. Хоча це стильно і прогресивно", - каже молода киянка, фокусуючи свій смартфон на президентові Володимирі Зеленському, який в цей час махав відвідувачам ринку їжі з другого поверху. "Він хотів показати, що він з народом? У нього не вийшло. Бо народ ось сидить, а він там згори і між нами купа охорони. Він нам ще й махає! Але ж мені і королева Англії махала, і що? Ні, це просто цирк", - обурюється її подруга, допиваючи свій смузі.

Гасіння пожежі?

Збентежені форматом заходу й самі журналісти. "Я розумію логіку Зеленського. Йому не комфортно на класичній пресконференції перед розлюченими журналістами, які ставлять незручні запитання. А за столом, коли він дивиться тобі в очі, вже менше агресії", - вважає журналіст видання "Українська правда" Роман Кравець. Він припускає, через те, що президент дуже довго не спілкувався відверто з журналістами, нині утворився інформаційний вакуум і незадоволення журналістами цією ситуацією досягла критичної маси. "Зараз президент намагається загасити пожежу. У нього попереду незручні переговори в нормадському форматі, тому йому зараз зручніше поговорити з журналістами і суспільством", - не виключає Кравець.

"Це не те, чого б хотіли журналісти. Але добре, що є хоч якась можливість поставити нарешті запитання президенту. Формат для нас новий, але чому б ні. Головне, що він говорив. Якщо він не відповів на запитання одного, міг інший журналіст в іншій групі ставити те ж саме питання, доки він не відповість конкретно", - каже журналістка "Громадського телебачення" Юлія Банкова.

Новий світовий рекорд

І справді, протягом дня Володимир Зеленський давав відповідь на велику кількість запитань, зокрема і про "формулу Штайнмаєра", про свою телефонну розмову з Дональдом Трампом, розведення сил на Донбасі та особливий статус для цього регіону, про "Приватбанк" та Ігоря Коломойського, про мораторій на продаж землі, МВФ, про деокупацію Криму,  про легалізацію марихуани і проституції, кінець епохи бідності і багато іншого. "Моя ідеологія дуже проста - закінчити війну, підняти економіку, повернути сюди людей", - намагався узагальнити Зеленський.

Багато запитань журналістів повторювалися. В один момент виглядало так, що в президента почали здавати нерви і він починав сперечатися з журналістами і вимагати відповіді на свої ж запитання - замість того, щоб самому давати відповіді на них. Однак трохи перекусивши прямо за столом перед камерами, Володимир Зеленський прибрав самостійно за собою посуд, трохи заспокоївся, став відвертішим та почав розмірковувати про цінність кадрів у важкі часи.

На запитання, коли він може звільнити голова Офісу президента Андрія Богдана, гарант не відповів конкретно.  "Мені потрібні професійні люди, які не порушують законодавство. У мене не так багато цих людей. Йому дуже складно. Мені зараз так потрібен результат для нашої країни… Нас роздирають всі, на війні, всередині", - поскаржився Зеленський.

Однак це аж ніяк не розчулило журналістів. І його засипали ще більшою кількістю запитань. Прямо під час відповідей до президента прийшов представник Національного реєстру рекордів і заявив, що Володимир Зеленський побив світовий рекорд з безперервної тривалості пресмарафонів та вручив йому відповідне посвідчення.

"Ми почули вас"

Під час заходу відвідувачі "фудкорту" кілька разів гукали до президента знизу, аби він звернув увагу на їхні проблеми. Поновити досудове розслідувати вбивства своєї доньки правозахисниці Ірини Ноздровської вимагала її мати, дехто з нижнього поверху намагався докричатися до Зеленського та запитати про корумпованість суддівської системи та про результати розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.

Приходили і кияни з вимогою розібратися з будівельною аферою "Доступне житло". Споглядаючи на це, президент пообіцяв всім дати відповіді і розібратися. "Ми почули вас. Передайте папери", - кілька разів повторив президент цю фразу тим, хто хотів безпосередньо поспілкуватися з ним, та знову повернувся до журналістів.

Пресмарафон закінчився аж по опівночі. "Давайте закінчувати, доки ми не перетворилися на гарбузи", - запропонувала жартома прессекретарка Зеленського Юлія Мендаль, натякаючи на сюжет казки "Попелюшка" та долю її головної героїні. Президент не заперечував. Під кінець 14-годинного марафону було помітно, що він тотально втомився, оскільки виглядав як вичавлений лимон, захрип і вже майже не міг говорити. Через це незручних запитань він намагався уникати, а на останок на кілька хвилин поринув у спогади, як добре колись відпочивав у Криму.