В українському уряді пояснюють, що Київ веде переговори про створення зони вільної торгівлі з багатьма країнами, оскільки прагне полегшити доступ українських товарів на зовнішні ринки. Тому угода про вільну торгівлю з СНД, підписана 18 жовтня у Санкт-Петербурзі, та задекларована мета аналогічних домовленостей з ЄС є частинами одного плану. Впадає в око той факт, що багаторічні проблемні переговори щодо торгівлі з СНД успішно і блискавично завершилися саме тоді, коли між Києвом і Брюсселем настало "похолодання", а вже майже готова угода про асоціацію, яка передбачала створення зони вільної торгівлі з ЄС, опинилася під загрозою.

Хоча український прем'єр-міністр Микола Азаров і звітує, що наступним кроком після зони вільної торгівлі з СНД стане підписання аналогічних домовленостей з ЄС, європейські політики та експерти поки що такого оптимізму не поділяють, адже проблему засудження опозиційного лідера Юлії Тимошенко у Києві досі не знято. Вільна торгівля з СНД торговельній інтеграції Києва з ЄС не заважає, перешкода лежить суто у політичній площині, зокрема, в дотриманні Києвом європейських стандартів, відзначають у Брюсселі.

У ЄС поки що загроз не бачать

На перший погляд, підписана у Санкт-Петербурзі угода є позитивним знаком, адже означає, що країни-сусіди будуть продовжувати торговельну інтеграцію, сказав в інтерв'ю Deutsche Welle заступник голови комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі, представник Європейської народної партії Павел Залевський (Польща). "Ця угода абсолютно не суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, адже це дві окремі ініціативи. Якісь перешкоди на цьому напрямку може становити тільки приєднання України до митного союзу".

Але якщо поглянути на питання в ширшому контексті, каже євродепутат, зокрема, на те, що все відбулося так швидко і саме тоді, коли у відносинах між Україною та ЄС було взято паузу через справу Тимошенко, коли це поєднати з переговорами про економічну співпрацю президента Дмитра Медведєва з Віктором Януковичем у Донецьку, з газовими перемовинами у Москві, то це виглядає як прагнення показати, що Євросоюз – не єдина альтернатива, що Росія теж має що запропонувати, відзначив Павел Залевський.

Не варто переоцінювати

Підписання угоди саме тепер експерт берлінського фонду "Наука і політика" Ганс-Генінг Шредер називає символічною політичною подією, однак не радить її переоцінювати. Яке це матиме справжнє економічне значення, як це буде втілено в життя, стане видно за півроку, відзначає Шредер. "В ідеальному випадку, це призведе до збільшення товарообігу, що може принести вигоду для всіх сторін, в негативному випадку – це взагалі не матиме якогось значення",- прогнозує німецький аналітик.

Російський прем'єр-міністр Володимир Путін, коментуючи підписання угоди у Санкт-Петербурзі, сказав, що йдеться про новий фундамент торговельно-економічних відносин в СНД. На думку Шредера, це цілком лягає в контекст попередніх заяв Путіна про сильнішу інтеграцію євразійського простору: "Він намагається об'єднати за допомогою різних ініціатив, наприклад, таких як митний союз, принаймні частину пострадянських країн з сильнішою роллю Росії“. Німецький експерт додає, що окремі країни у цьому не настільки зацікавлені, як Москва, адже мають й інші власні інтереси. Як відомо, договір не підписали три держави-члени СНД: Азербайджан, Туркменiстан та Таджикистан.

Перший крок до митного союзу?

Дуже схоже, що угода про вільну торгівлю з СНД є суто політичною, щоб продемонструвати і українцям, і світу, мовляв, якщо Європа нас не приймає, то нас прийме СНД, сказав в інтерв'ю Deutsche Welle експерт київського Центру Разумкова Василь Юрчишин. "Інтеграційний досвід на теренах СНД показує, що радше економічні утворення перетворюються на політизовані – і ГУАМ, і Євразес, і той же митний союз, до якого Україну нині підштовхують. Проблема в тому, що дуже швидко може виявитися, що так звана зона вільної торгівлі – це перший крок, щоб втягнути Україну в митний союз",- застерігає український експерт. Сподіватися, що угода про зону вільної торгівлі з СНД може запобігти повторенню торговельних воєн минулого на пострадянському просторі, на його думку, не варто, адже "якщо інтеграційне утворення базується на політичних чинниках, то раціональні економічні компроміси знаходити складно".

До групи вилучень з угоди про зону вільної торгівлі країн СНД, як повідомив український прем'єр, потрапили нафта, газ та цукор. Саме те, що від самого початку йдеться про окремі виключення і насторожує, застерігає Юрчишин. Експерт додає, якщо умови торгівлі залишаються несиметричними, то не варто очікувати якихось взаємних позитивних наслідків, якими б величезними показниками товарообігу не оперували політики.

Автор: Наталя Неділько
Редактор: Захар Бутирський