Найвідоміший годинник Європи розташований у Лондоні. Та мало хто знає, що символ міста Біг-Бен - назва не годинника й навіть не вежі. Вежа довгий час називалася "годинниковою", у 2012 році її перейменували на "Єлизаветинську" на честь королеви Великобританії. Біг-Бен - це найбільший і найважчий із п'яти дзвонів. Годинник б'є щогодини. Але наступні кілька років він замовкне через реставрацію.

Світовий годинник на Александерплатц у Берліні відносно сучасний. Спроектував його за часів комуністичної НДР Еріх Йон (Erich John), громадськості годинник презентували 1969 року. З того часу це одне із улюблених місць зустрічі берлінців та туристів. Згори годинник прикрашає спрощена модель Сонячної системи, а за допомогою циліндра під нею можна подивитися час у всіх 24 часових поясах світу.

Дещо менш відомий, але не менш цікавий годинник розташований в центрі "Європа" у столиці Німеччини. Хронометр заввишки 13 метрів, вироблений у 1982 році, ніби пробиває три поверхи торгового центру. За ним можна спотерігати, як плине час. Стан зеленої рідини у великих кулях зліва показує години. За маленькими кульками можна спотерігати течію хвилин.

Астрономічний годинник на Празькій ратуші - шедевр готичної техніки. За легендою, майстрові, що виготовив куранти у 1410 році, викололи очі, щоб він більше ніде не зміг повторити своє творіння. Цей годинник справді є унікальним! Однак саме зараз його реставрують, тому до кінця жовтня 2018 року туристи не можуть бачити виставу з фігурками дванадцяти апостолів, що розгортається під час бою курантів.

Звичайно, коли мова йде про годинники, йдеться і про Швейцарію. Цитглогге (Zytglogge), тобто часова дзвіниця, з 1530 року є справжнім символом Берна. Кожну повну годину туристи можуть не тільки почути бій Бернської цитглогге, а й подивитись на годинникові виставу з фігурками півня і Кроноса - Бога часу.

Цей годинник всередині Страсбурзького собору також був побудований швейцарськими майстрами та вважається яскравим зразком мистецтва епохи Відродження. Щодня о 12.30 фігури, що є елементами годинника, починають рухатися. Серед них біблійні апостоли, а також чотири відрізки життя людини, символічно представлені дитиною, юнаком, дорослим та літньою людиною. Усі вони проходять повз смерть.

Шварцвальд на півдні Німеччини відомий своїм вишневим тортом, традиційними жіночими капелюхами "болленгут" та годинниками із зозулею. Тож не дивно, що найбільший такий годинник розташований саме тут, у містечку Тріберг. Лише його механізм важить шість тонн! Побачити можна і дерев'яну зозулю 4,5 метра заввишки. Кожні півгодини вона виглядає з віконця на другому поверсі будинку з годинником.

Іноді двічі, а іноді тричі на день фігури годинника на ратуші в німецькому Мюнхені показують спектакль. Тема - дві події з історії міста: весілля герцога Вільгельма V 1568 року та танець бондарів після великої епідемії чуми. І попри те, що Глоккеншпіль був створений іще на початку 20-го століття, його механізм працює завдяки енергії, виробленої сучасними сонячними панелями.

Найвідоміший годинник Відня прикрашає місточок між будівлями Анкер-Хофу на площі Високий ринок в центрі австрійської столиці. Спроектував його художник епохи модерну Франц Мач (Franz Matsch). Щогодини до циферблату виїжджає статуя однієї з 12-ти визначних історичних постатей Відня, а опівдні, під музику, вони з'являються усі разом. Зокрема, й імператриця Марія Терезія та композитор Йозеф Гайдн.

У Австрії можна відвідати ще один відомий хронометр: на Годинниковій вежі замку Шлоссберг у Ґраці, яку видно чи не з кожної точки міста. Особливість цього годинника в тому, що дві його стрілки переплутані: годинникова довша, а хвилинна - коротша. Річ у тому, що в давнину на циферблаті була тільки одна велика стрілка - годинникова, щоб її було здалеку добре видно. Другу додали значно пізніше.

Астрономічний годинник на площі Святого Марка показує не лише час, але й знак Зодіаку та фази місяця і сонця. До останньої рестраврації у 1998 році в будівлі разом з родиною мешкав "температоре", тобто охоронець башти. З 2006 року за точністю годинника стежить комп'ютер.

Власне це не годинник у звичному розумінні цього слова, але драконячі голови з французького міста Блуа дуже пунктуальні. Щопівгодини вони визирають з вікон Будинку магії та страхітливо рухаються під музику, що дуже подобається дітям. В цій же будівлі розсташувався музей магії, адже саме у Блуа народився відомий ілюзіоніст, "батько сучасної магії" Жан Ежен Робер-Уден.