Івана Дем’янюка звинувачують у тому, що в роки Другої світової війни він, працюючи охоронцем нацистського концтабору Собібор, був причетним до знищення щонайменше 29 тисяч осіб. Сам підозрюваний свою провину заперечує.

У ході попереднього п’ятирічного судового процесу в Ізраїлі, Дем’янюка вже було засуджено до страти як наглядача з іншого концтабору – Треблінка на прізвисько «Іван Грозний», але на повторних слуханнях 1993 року Верховний Суд Ізраїлю скасував цей вирок: хоча й було доведено, що Дем’янюк був нацистським коллаборантом, але не "Іваном Грозним" з Треблінки. Цей момент й став вирішальним – згідно з законом, склад злочину не змінюють у ході процесу й відтак підсудного було звільнено.

Суперечливий вирок

Колишній голова Верховного Суду Ізраїлю Меїр Шемгар вважає, що нині німецька Феміда має шанс виправити помилки ізраїльського правосуддя: "Суд має бути повністю впевнений у своєму рішенні, і якщо залишається будь-який серйозний сумнів, суддя повинен мати достатньо сміливості, аби прийняти справедливе рішення. Це не значить, що у мене всередині все не переверталося, коли я ухвалював рішення про звільнення Дем’янюка".

Утім й донині біографія Івана Дем’янюка оповита масою таємниць і протиріч. Чимало дослідників історії впевнені, що він працював охоронцем, щонайменше, у трьох нацистських таборах смерті, у тому числі й у таборі Флоссенбюрг. Сам Дем’янюк це заперечує вказуючи, що служив в Червоній армії й потрапив у німецький полон.

Міра відповідальності

Німецька прокуратура наводить на доказ вини Дем’янюка особисте посвідчення СС, автентичність якого підтвердила експертиза. За словами представника Мюнхенської прокуратури Антона Вінклера, суддям належить визначити міру особистої відповідальності табірного наглядача за смерть в’язнів. "Звичайно, нам ще належить з’ясувати те, чи існувала загроза його життю у випадку, коли б він відмовився виконувати накази", - сказав Вінклер.

Водночас «мисливці за нацистами» - експерти міжнародного Центру Симона Візенталя у Єрусалимі - переконані, що зібраних за останні два десятиліття матеріалів достатньо, аби німецький суд зрештою визнав Дем’янюка винним. Та як зауважує керівник Центру Ефраїм Зуров, незалежно від результатів судового процесу, вже сам факт його проведення надсилає важливий сигнал тим, хто ще уникнув лави підсудних: "Це чудовий день для правосуддя. Факт, що цей чоловік, який був активним учасником масових вбивств 29 тисяч осіб у концтаборі Собібор з березня по вересень 1943 року, постане тепер перед судом, є надзвичайно важливим, надзвичайно знаменним".

Як часто наголошують експерти Центру Візенталя, плин часу жодним чином не применшує вини злочинців. Втім, цей судовий процес, визнають «мисливці за нацистами», швидше за все, стане останнім з найгучніших. Адже більшості фігурантів списку найбільш розшукуваних злочинців та коллаборантів сьогодні вже далеко за 80.

Автор: Дмитро Каневський

Редактор: Євген Тейзе