Тегеран стурбований настроями громадян щодо обов'язкового вбрання жінок. У містах країни - протести проти припису носити хіджаб.
Жінка без хіджабу на знак протесту в Ірані (архівне фото)Фото: MyStealthyFreedom
Реклама
Дедалі більше іранців незадоволені обов'язковим носінням хіджабу в ісламській республіці. Про це йдеться у звіті стратегічного центру при адміністрації президента Ірану, повідомило агентство dpa увечері в суботу, 3 лютого. В Ірані особи жіночої статі, котрим більше дев'яти років, мають у громадських місцях носити одяг, який приховує контури тіла та волосся.
У документі вказано, що влада країни стурбована такими настроями. Радники президента зазначають, що більшість громадян ісламської республіки вважає, що жінки самі мають вирішувати, носити їм хіджаб чи ні, а не отримувати вказівку від держави. В Ірані діє поліція моралі, яка затримує і штрафує "неправильно" вбраних жінок, проте це не дає ефекту, додається у звіті.
В арабськомовному сегменті соцмереж тим часом поширюється відео молодої жінки, яка знімає хіджаб просто перед штабом поліції моралі Вартових ісламської революції, повідомляє контрольований Саудівською Аравією телеканал Al-Arabiya. Акція відбулася на тлі протестів в Ірані проти обов'зкового носіння хіджабу. Утім, генпрокурор Ірану Мохаммад Джафар Монтазері раніше називав акції незадоволення "тривіальними" та "дитячими" кроками, які, можливо, інспіровані з-за кордону.
Обов'язковий мусульманський дрес-код запровадили в Ірані після революції 1979 року та проголошення ісламської республіки на чолі з верховним лідером аятолою Хомейні.
Хіджаб, чадра, паранджа: у чому різниця?
У Німеччині не вщухають дискусії щодо заборони одягу мусульманок, який закриває обличчя. Чим відрізняються традиційні головні убори та елементи одягу - в галереї DW.
Велика різноманітність
Відмінності в деяких елементах традиційного мусульманського жіночого одягу часом здаються незначними. Не дивно, що багато хто нерідко плутає нікаб з паранджею або чадрою. Крім того, жінки часто носять різні елементи одягу в поєднанні, що тільки посилює плутанину. Чим відрізняються традиційні головні убори й елементи одягу мусульманок - у галереї DW.
Шейла
Довгий прямокутний шарф, який вільно обертають навколо голови і кладуть на плечі. Шейли бувають різних кольорів. Такий варіант головного убору найбільш розповсюджений у країнах Персидської затоки.
Хіджаб
У більш широкому розумінні хіджаб - це будь-який одяг, який відповідає нормам шаріату. Однак у західних країнах хіджабом називають традиційну жіночу мусульманську хустку, яка повністю закриває волосся, вуха та шию і в більшості випадків злегка вкриває плечі. Обличчя при цьому залишається відкритим.
Хіджаб аміра
Цей головний убір складається із двох частин. Одна з них щільно облягає голову на зразок шапочки, інша - це шарф у формі рукава, який вдягають зверху, щоб закрити плечі. Саме слово "аміра" перекладається з арабської як "принцеса".
Хімар
Накидка з прорізом для обличчя, яка закриває волосся, вуха і плечі та доходить до талії. Хімар поширений на Близькому Сході і в Туреччині.
Чадра
Довге покривало, що закриває усе тіло з голови до п'ят. Чадра ніяк не кріпиться до одягу і не має застібок, жінка зазвичай сама притримує її руками. Чадра обличчя не закриває, але за бажання жінка може зробити це краєм покривала. Її часто носять у поєднанні з нікабом. Поширена в Ірані.
Нікаб
Головний убір чорного кольору, який повністю закриває обличчя та волосся, залишаючи лише проріз для очей. Нікаб поєднують з іншими видами традиційного мусульманського одягу, наприклад, з абаєю - довгою сукнею з рукавами і без паска. Найчастіше нікаб носять у країнах Персидської затоки, Ємені і Пакистані.
Паранджа
Довге покривало, яке повністю вкриває тіло та обличчя. Проріз для очей в паранджі закритий щільною сіткою - чачваном. Цей вид одягу розповсюджений у Середній Азії та Афганістані.
8 фото1 | 8
У США випустили першу Барбі в хіджабі (14.11.2017)
