Верховний Суд Іспанії ухвалив вирок проти слідчого з особливих справ Національної судової палати Бальтасара Ґарсона, якого звинуватили у зловживанні службовими обов’язками, одноголосно. Подати апеляцію на це рішення 56-річний слідчий не зможе.

Одіозний слідчий

Працюючи в Національній судовій палаті, Бальтасар Ґарсон став популярним наприкінці 80-х років завдяки розслідуванню гучних кримінальних справ проти наркоторговців і так званих антитерористичних груп звільнення, таємно створених міністерством внутрішніх справ Іспанії для викриття баскських терористів.

Наприкінці 90-х років Гарсон стає всесвітньо відомим через свої спроби притягти до відповідальності колишнього чілійського диктатора Піночета, відставних діячів аргентинської воєнної хунти, італійського прем’єра Берлусконі, американських воєнних з бази Ґуантанамо і навіть Усаму бен Ладена. 2008 року Ґарсон прославився і на пострадянських теренах, наказавши заарештувати 20 вихідців із колишнього СССР, стверджуючи, що вони належать до «російської мафії». Однак довести свої звинувачення він не зміг, тому ніхто з арештованих перед судом так і не постав.

Зловживання службовим становищем

На генерала Франко, який помер 37 років назад, і його покійних однодумців Ґарсон завів справу в 2008 році. Він звинуватив їх у причетності до зникнення людей у роки Громадянської війни в Іспанії та в інших злочинах проти людяності. Справа викликала великий громадський резонанс, в основному негативний. Слідчого звинуватили у зловживанні службовим становищем, упередженому підході до історії країни і спробі спровокувати напруженість у суспільстві.

Річ у тім, що, по-перше, іспанський закон не передбачає судів над покійниками. По-друге, в 30-ті роки покарань за злочин проти людяності в Іспанії не передбачалося. По-третє, в 1977 році тут була оголошена амністія, яка пробачила всі воєнні злочини – скоєні і франкістами, і прихильниками Народного фронту. По-четверте, порушення даних справ узагалі не входить в компетенцію співробітників Національної судової палати.

Дії Ґарсона, відомого своїми лівими поглядами, викликали особливе роздратування іспанських консерваторів, які почали вимагати суду над колишнім лідером компартії, 95-тирічним Сантьяго Каррільо, нібито причетного до розстрілу п'яти тисяч представників мадридської інтелігенції восени 1936 року. Полеміка, викликана діями Ґарсона, як зауважує преса, «розбудила примари громадянського протистояння».

Вимагання хабара

Декілька років тому при розслідуванні історії про корупцію в провінції Валенсія, він дав розпорядження прослуховувати у в’язниці переговори підозрюваних з їхніми адвокатами. З травня минулого року Ґарсон відсторонений від роботи в Національній судовій палаті. Суд визнав Ґарсона винним і заборонив займатися будь-якою юридичною діяльністю протягом 11 років. Оглядачі зауважують, що це, фактично, пожиттєво. Адже коли мине цей строк, Ґарсону буде вже пенсіонером.

Найближчим часом він відповідатиме перед судом у ще одній справі, через яку його взагалі можуть позбавити волі. Мова йде про вимагання хабара. За даними звинувачення, 2005-го року Ґарсон звернувся до президента банку Santander Еміліо Ботіна з проханням проспонсорувати йому поїздку в США, де він мав намір прочитати цикл лекцій. Слідчий отримав 302 тисячі доларів і закрив через деякий час справу, відкриту на Ботіна за фінансові порушення.

Автори: Віктор Черецький / Тетяна Русиняк
Редактор: Христина Ніколайчук