В Іспанії на вимогу Туреччини затримали письменника з ФРН
Аніта Грабська
19 серпня 2017 р.
Туреччина домоглася затримання в Іспанії німецького письменника турецького походження Догана Аханлі за лінією Інтерполу. Що саме йому закидають, незрозуміло.
Іспанська поліція в суботу, 19 серпня, затримала німецького письменника турецького походження Догана Аханлі (Dogan Akhanli) в одному з готелів Гранади. Причина затримання - кримінальне провадження проти Аханлі в Туреччині. Анкара оголосила письменника в розшук за лінією Інтерполу, повідомила газета Kölner Stadt-Anzeiger. У чому його підозрюють, незрозуміло.
Адвокат Аханлі повідомив газеті, що в посольстві Німеччини в Мадриді знають про затримання. Поки що ні адвокат, ні дипломати не змогли зв'язатися з письменником. У МЗС ФРН повідомили, що налагоджують із цього приводу зв'язок із іспанськими дипломатами. У коментарі виданню Der Spiegel адвокат назвав затримання "цілеспрямованим полюванням турецького уряду на критично налаштовані уми в Європі".
Німецькі політики різко розкритикували цей випадок. Кандидат у канцлери від Соціал-демократичної партії Німеччини Мартін Шульц (Martin Schulz) назвав факт затримання "обурливим" і закликав німецький уряд та ЄС завадити екстрадиції Аханлі до Туреччини. Депутат Бундестагу від Зелених Волькер Бек (Volker Beck) закликав міністра закордонних справ ФРН Зіґмара Ґабріеля (Sigmar Gabriel) вимагати невідкладного звільнення письменника.
Після виїзду з Туреччини в 1991 році Доган Аханлі проживає в німецькому Кельні та має винятково німецьке громадянство, пише інформагенція dpa. Аханлі неодноразово публічно критикував турецьку владу. Серед тем його текстів - геноцид вірмен в Османській імперії на початку ХХ століття та категорична відмова офіційної Анкари його визнавати. Відносини Туреччини з ЄС різко погіршилися внаслідок масових арештів та звільнень з роботи, які Анкара провадить після невдалої спроби путчу в липні 2016 року.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
