В італійської кризи молоде обличчя. Юні італійці належать до тих, хто найбільше втратив від наслідків затяжної та глибокої рецесії. Прем'єр-міністр Маріо Монті, котрий очолив уряд наприкінці минулого року, прагне змінити ситуацію. Його позиція чітка і зрозуміла: «Країні завжди йде на користь те, що йде на користь молоді. Майже завжди все, що обмежує шанси молодих людей, обмежує і майбутнє держави».

Але за вісім місяців перебування Монті на чолі італійського уряду якихось суттєвих зрушень непомітно. Рівень безробіття продовжує зростати. Ще швидшими темпами збільшуються показники молодіжного безробіття: 36 відсотків італійців, яким менше 25 років, нині перебувають у пошуку роботи. Ситуація в тих, хто трохи старший, не набагато краща. Чимало з них мандрують від одного робочого місця до іншого, як наприклад, 31-річний політолог Нікола Маіале. «Я завжди працював у громадських структурах, спершу на умовах тимчасового контракту, потім на гонорарній основі. Контракти були трьох- або шестимісячними, їх можна було подовжити ще на три місяці», - розповідає чоловік.

Два сорти робітників

Італійський ринок праці – ніби суспільство, розшароване на два класи. З одного боку вишиковуються старші працівники в державному секторі, які дуже добре захищені від звільнення. З іншого - залишаються такі молоді люди, як Нікола, котрим ніяк не вдасться влаштуватися на постійну роботу. Прем'єр-міністр Маріо Монті намагається зробити цю систему гнучкішою за допомогою реформи ринку праці. «Ця реформа уможливлює гнучкість в обох напрямках. Захист працівників буде краще розподілений. Не буде поділу на занадто захищених і не захищених зовсім, молодих людей та безробітних», - пояснює Маріо Монті.

У майбутньому в Італії має також полегшитися процедура звільнення працівників. Тимчасові контракти через доплати стануть непривабливими для роботодавців. Крім того, має бути полегшено процес початку професійного життя для новачків. Для цього хочуть скористатися німецьким досвідом. Монті сподівається в такий спосіб підтримати молодь, щоб утримати її в країні. Адже багато хто виїздить за кордон у пошуках кращої долі.

Сальваторе, наприклад, виїхав до Нідерландів і поки що не збирається повертатися до Італії. "Адже в Голландії після закінчення університету знайти роботу легше, - каже молодий чоловік. - Рівень безробіття серед молоді тут набагато нижчий. Якщо в Італії цей показник перевищує 30%, то в Нідерландах - це 5%".

Криза має й демографічні наслідки. Не лише тому, що молоді італійці залишають країну, а й тому, що з огляду на економічну непевність вони не хочуть створювати сім'ї. Алессандро Россіна, професор з Мілана, автор книги «Італія - не країна для молодих людей», застерігає перед втратою життєво важливих резервів. На його думку, молодь - це двигун зростання, найцінніша частина населення. "У Франції, де майже така ж кількість населення, живе на чотири мільйони більше людей, яким менше 25 років», - констатує Россіна.