1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Газові перемовини в Брюсселі

Олександр Савицький, Київ20 жовтня 2014 р.

21 жовтня в Брюсселі Україна та РФ можуть домовитися про відновлення постачання газу. Між тим від президента та глави уряду в Києві лунають суперечливі заяви. DW спитала думку експертів.

Фото: Reuters

"Україна буде з газом, Україна буде з теплом", – заявив президент України Петро Порошенко українським ЗМІ, коментуючи підсумки газових консультацій з представниками Росії, які відбулися минулого тижня в рамках саміту "Європа-Азія" (АСЕМ) в Мілані. За словами Порошенка, Києву вдалося досягнути домовленостей про те, що до 31 березня 2015 року РФ постачатиме Україні газ за ціною 385 доларів США за тисячу кубометрів.

Натомість глава українського уряду Арсеній Яценюк у своєму інтерв'ю українському телебаченню в неділю, 19 жовтня, зазначив, що говорити про досягнення таких домовленостей зарано. "Домовленості – це тоді, коли підписи стоять, причому "Газпрому" та "Нафтогазу", і тоді, коли газ пішов. А зараз це розмови. У мене немає підстав вірити (президенту Росії - Ред.) Путіну", – заявив він.

Президент України Петро ПорошенкоФото: Reuters

Петро Порошенко сказав, що українська сторона має намір сплатити газовий борг та здійснити передоплату російського газу коштом кредитів Міжнародного валютного фонду (МВФ). Натомість Арсеній Яценюк сказав, що робить ставку на ЄС. Він нагадав, що Україна вже отримує 60 відсотків необхідного газу з Євросоюзу. "Європа може збільшити обсяги реверсу, й увесь газ ми купуватимемо в Європі", – заявив прем'єр.

Передвиборчі заяви?

На думку співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, оптимізм Яценюка має політичні причини. "Я вважаю, що ці заяви передвиборчі. Йому треба чимось відрізнятися від миротворчої позиції Порошенка, тому він намагається виглядати більш радикальним. Але дуже важливо те, що Яценюка не було в Мілані, і він коментує ті домовленості, перебуваючи в Києві", – зазначив експерт в розмові з DW.

Прем'єр-міністр України Арсеній ЯценюкФото: picture-alliance/dpa

Розблокування газопостачання з Росії до України, за словами Марунича, стримується тим, що Київ не має коштів для виплати 3,1 мільярда доларів газового боргу Росії та здійснити попередню оплату за нові обсяги палива. Водночас він не виключив успіху переговорів 21 жовтня в Брюсселі. Російський "Газпром" вже готовий піти на поступки й погодитись на повернення не всіх 3,1 мільярдів доларів боргу одразу, а лише на одноразову сплату 1,45 мільярда доларів боргу, каже Марунич. А сплату решти боргу планується, мовляв, перенести на кінець поточного року.

Газові перемовини як "президентський бізнес"

На думку Юрія Корольчука з київського Інституту енергетичних досліджень, втрутившись у газові переговори, Порошенко повернув Україну до доби "газових домовленостей як президентського бізнесу" та перетворив газову комерційну суперечку з економічної в політичну проблему. "Водночас, домовившись про газ та його ціну, Порошенко виконав роботу Яценюка. Тоді як уряд на чолі з Яценюком затягував переговори з Москвою, шукав нових конфліктів з Росією і нещодавно подав позов до Стокгольмського арбітражного суду в намаганні переглянути ставку за транзит російського газу", – сказав експерт у розмові з DW.

Корольчук упевнений, що навіть за умов реалізації домовленості, якої начебто досягнув з Росією президент України, Київ виграє небагато. Адже борг доведеться віддавати не протягом років, а лише з відстрочкою на кілька місяців. Окрім того, сподівання на те, що ціна газу в 385 доларів США обмежиться лише зимою і вже влітку Україна платитиме літню ціну у 325 доларів – марні, впевнений експерт. "До квітня наступного року ми витратимо всі кредити ЄС на сплату газового боргу і передоплату поточного газу. Таким чином, ми сядемо навесні за стіл переговорів з Москвою голі, босі та без аргументів. Без запасів газу в підземних газосховищах та без кредитної підтримки МВФ та Єврокомісії", – песимістично спрогнозував він.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW