Німеччина відреагувала на вбивство колишнього чеченського польового командира, яке було скоєно в Берліні 23 серпня. Через три місяці після розстрілу Зелімхана Хангошвілі влада ФРН повідомила про висилку двох російських дипломатів. Офіційно - через відмову сприяти в розслідуванні. По гарячих слідах було затримано росіянина з підробленим паспортом, а справу офіційно передали в Федеральну прокуратуру ФРН, яка звичайними вбивствами не опікується. Але тут були свідоцтва, що до злочину причетні спецслужби іноземних держав.

Вбивство Хангошвілі в центрі німецької столиці - це німецький "Солсбері", хоча і є відмінності, каже Марк Галеотті, почесний професор Університетського коледжу в Лондоні (UCL), фахівець з російських спецслужб. Ідеться про напад на подвійного агента російських і британських спецслужб Сергія Скрипаля та його доньку Юлію, вчинений у березні 2018 року в британському Солсбері. Якщо реакція Берліна на розправу над чеченцем буде недостатньо сильною, то переконати Москву припинити подібні операції не вдасться, вважає експерт в інтерв'ю DW.

DW: Після того як Німеччина оголосила про висилку дипломатів через відмову Москви допомагати в розслідуванні справи, а Федеральна прокуратура ФРН взяла на себе розслідування справи про вбивство, це цілком можна вважати другим Солсбері. Але не все повторилося. У чому Ви бачите відмінності двох справ?

Марк Галеотті: Є дві відмінності. Перша - значуща, друга - ні. Дехто вказує на те, що в Солсбері була застосована хімічна зброя, а не старий добрий пістолет. Але я різниці тут не вбачаю.

Справжнє відмінність - це політична реакція. Після атаки в Солсбері ми спостерігали дуже швидку і агресивну реакцію британського уряду, яка перетворилася у хвилю висилок російських шпигунів з багатьох держав. І, варто сказати, це було ударом для Кремля, який такого не очікував. Поки ми нічого подібного не бачили (у німецькому випадку. - Ред.). Берлін набагато обережнішій. Буде цікаво, чи спробує Німеччина домогтися міжнародної реакції.

Влада Німеччини не робила гучних заяв: оголошено про висилку дипломатів, коротко сказано про причини і все. Як Ви це розумієте: чи прагне Берлін ескалації конфлікту з Москвою, чи спробує натиснути на гальмо і уникнути ескалації?

Складно сказати це зараз. Поки легше передбачити, як відреагує Москва. Найімовірніше, у відповідь вона вишле з країни двох німців. Далі все залежить від Берліна. Чи хочуть там просто закрити цей розділ, особливо в контексті зустрічі в "нормандському форматі" щодо врегулювання конфлікту в Україні, чи захочуть продемонструвати, що Німеччину не можна розглядати як легку мішень? Виходячи з цього, у мене є підозра, що в Берліні не хочуть ескалації. Але вибір за ними.

Спочатку провал операції в Солсбері, коли нападників вдалося ідентифікувати як офіцерів ГРУ, тепер Берлін, коли вбивцю з Росії вдалося спіймати: це провал для російських спецслужб або просто ризик, на який Москва готова йти заради своїх цілей?

Мені здається, слід пам'ятати, що в деяких питаннях Москва керується військовою ментальністю. Зрозуміло, не в тому сенсі, що там і справді планують війну. Але вони готові до втрат для досягнення своїх цілей. Ось, скажімо, злочинець-одинак, причетний до цього вбивства. Він не співробітник спецслужб, тож, напевно, за його долю вони і не переживають. Так, на деякий час розвідувальні операції в Німеччині будуть обмежені, адже вони втрачають двох офіцерів розвідки. Але у них, все одно, є інші. Вони, напевно, підрахували можливі витрати і, ймовірно, вважають це прийнятною ціною за конкретного чеченця, якого їм треба було вбити. Що ще треба розуміти в розрахунках Кремля - їм хочеться показати себе настільки непередбачуваними і настільки небезпечними, аби Заходу начебто не залишалося нічого іншого, окрім домовлятися з Москвою. Створити відчуття, що з Росією важливо домагатися порозуміння. Якщо це допомагає отримувати поступки з питань України, визнання анексії Криму, то й добре. У певному сенсі, Росію цілком влаштовує, що її можна ідентифікувати як організатора атак.

Справжні проблеми для них виникають тільки тоді, коли вони не можуть передбачити наслідки своїх дій, що ми частково бачили після нападу на Скрипаля або після спроби зламу ОЗХЗ (Організації із заборони хімічної зброї. - Ред.), коли групу російських офіцерів ГРУ зловили в Нідерландах і, чесно кажучи, виставили їх на посміховисько. Тож питання в тому, наскільки передбачувані втрати чекають на Кремль. Поки нічого не говорить про те, що реакція Берліна змусить Москву хвилюватися.

З точки зору Заходу, чи не варто замислитися про перегляд стратегії відносин з Росією і зробити відповідну реакцію на подібні вбивства менш передбачуваною і більш жорсткою?

Я б не хотів використовувати слово "жорсткий", але що я міг би додати: у нас є НАТО - дуже потужна структура, яка демонструє міжнародну солідарність проти прямих військових загроз. Нападаючи на одну з країн-членів блоку, ви вступаєте в протистояння з усіма. Але чого немає досі, особливо в Європейському Союзі, - схожої солідарності в питаннях невійськових загроз. Якщо відбувається хакерська атака проти системи голосування, вбивство на вашій території або що-небудь ще, ви фактично залишаєтеся з цим наодинці. Реакція на атаку в Солсбері вперше продемонструвала щось зовсім інше. У моїх розмовах в Москві з людьми, пов'язаними зі світом зовнішньої політики і спецслужб, я відчув невпевненість з їхнього боку: така реакція - це разова відповідь чи нова норма? Адже, якщо Москва буде отримувати подібну міжнародну реакцію кожного разу, коли вони проводять такі операції за кордоном, то ціна цих дій стане занадто високою. Тому, певним чином, операція в Берліні була тестом. Вони хотіли побачити, чи був випадок з Солсбері просто винятком. І, чесно кажучи, якщо цей крок (висилка двох співробітників посольства РФ в Німеччині. - Ред.). Буде єдиною відповіддю, то вони вирішать, що це був виняток, і повернуться до звичної практики.