Стоси лантухів майже сягають стелі, вони ущерть заповнені какао-бобами з Нігерії, Берега Слонової Кістки, Еквадора. Молодий 34-річний чоловік з русявим волоссям, в акуратному темному костюмі стоїть перед піддоном. Це голова фірми Томас Коттерел. Він втискає в лантух свого сріблястого пробника і йому на руку сиплються какао-боби з Венесуели. Він обережно обертає в руці круглясті плоди й уважно принюхується до них. Томас Коттерел – експерт зі складування вантажів. Цей фах виник у Гамбурзі 122 роки тому й зробився традиційним. Такі експерти контролюють та складують заморські товари: прянощі, каучук, каву, какао.

Каучук, кава, какао та прянощі

Томас Коттерел спеціалізується передовсім на какао. Боби транспортують до Гамбурга морем на величезних контейнеровозах й на транспортування йде кілька тижнів. А від цього може постраждати якість. Вже за запахом Томас Коттерел визначає, чи добрі боби, а чи вже ні. Запах затхлий, вірогідно в контейнері утворився конденсат, а від нього какао-боби пріють. Пробник повинен у цій ситуації відділити прілі зерна від добрих.

Пробники у гамбурзькому районі складів

Родина Коттерелів належить до найдавніших родин пробників у Гамбурзі, які й дотепер не полишають свого фаху. Томас Коттерел вказує на чорно-біле фото та розповідає, як все почалося з його прадіда Гаррі Дугана. Він приїхав до ганзейського міста Гамбург 1890-го року з Ліверпуля. Гамбург був у ті часи разом з Лондоном найважливішим портом, куди доправлялися колоніальні товари. Перші пробники оселилися в районі портових складів. Ще й досі, через 100 років після їх спорудження, написи на стінах з червоної цегли нагадують про минулі часи. Золотими літерами виведені імена таких пробників, як Адольф Тіде та «Айхгольц і Консортен». Подібні написи досі можна прочитати на фасадах. А тим часом гамбурзькі пробники переселилися до порту. Склади стали замалі.

Давня родинна традиція

Томас Коттерел три роки тому перебрав керівництво родинним бізнесом на себе. Нині він шеф для 40 своїх працівників. Ще в школі Томас мріяв стати пробником. «Пробник – це не чаклунство, а звичайнісінький фах, якого можна навчитися. Але стати пробником може тільки той, хто любить свій фах», - стверджує дипломований економіст. Томас Коттерел є визнаним чудовим спеціалістом. Він любить какао, і йому подобається, коли його аромат лоскоче в носі. І він обожнює шоколад. І ті боби, які він тримає сьогодні в руках, також колись перетворяться на плитку шоколаду.

Гамбурзький парубок

Коттерел каже з посмішкою, він переповнений гордощів з того, що йому дозволено вести фірму свого прадіда в майбутнє. Попри те, що його предок походить з Ліверпуля, він вважає себе «квідді», тобто - справжнім гамбурзьким парубком. Він любить рідне місто, таке, як він каже, велично зелене. Часто він з дружиною прогулюється вздовж Ельби, або сідає на велосипеда й їде дивитися, як у порт заходять величезні контейнеровози. Його стихія – це вода, а гамбурзький порт - його друга домівка.