"Для більшості американців це шок", - сказала радниця Human Rights Watch з питань боротьби з тероризмом Лора Піттер, коментуючи дані оприлюдненого Сенатом США звіту про тортури ЦРУ. Наскільки брутальними були методи допитів ЦРУ після терактів 11 вересня? Що знав тодішній президент Джордж Буш та його адміністрація? Чи допомагали насильницькі методи взагалі отримувати розвідінформацію?

Закиди у тортурах

На понад 600 сторінках звіту, робота над яким почалася ще у 2009-му році, містяться відповіді на всі запитання. Голова комітету Сенату з нагляду за спецслужбами, сенаторка-демократка Дайанн Файнстайн у своєму виступі згадала про "таємні арешти ЦРУ за кордоном принаймні 119 осіб та використання примусових методів допитів, які у деяких випадках вказують на тортури".

Лора Піттер вважає роботу сенатського комітету "надзвичайно важливою". За її словами, результати роботи свідчать, що "тортури були не лише брутальнішими та важчими, ніж припускали досі", але й не були "ефективним засобом" отримання розвідданих. Піттер та деякі інші оглядачі не виключають, що публікація звіту може мати ефект політичного землетрусу у Вашингтоні.

Осмислення темної сторінки

Таким чином подробиці однієї з найтемніших сторінок у новітній американській історії стали предметом дискусій в американському суспільстві. "Після терактів 11 вересня часи були кепські. Було багато істерії", - згадує колишній співробітник ЦРУ Джозеф Віппл. "Ми втратили багатьох солдатів. Багато іракців загинуло... Нам це обійшлося дуже дорого і означало кінець існування християнської громади в Іраку та Сирії, а також чимало інших, ще гірших проблем", - каже Віппл.

Тим не менше, серед багатьох республіканців та деяких працівників спецслужб публікація звіту викликала іншу реакцію. Чимало з них, включно з колишнім президентом Джорджем Бушем, встали на захист спецслужб. Полеміка ж перемістилась на сторінки провідних газет. Озвалися і колишні керівники ЦРУ Джордж Тенет та генерал Майкл Гайден, який написав у New York Times: "Ми захищаємо не тортури, а історію".

Не лише термінологія

Можна говорити про те, що звіт Сенату роз'єднав лави республіканців. Сенатор-республіканець Джон МакКейн сам є ветераном в'єтнамської війни і з власного досвіду знає, що таке тортури і як це - бути військовополоненим. Брутальні допити ЦРУ "заплямували нашу національну гідність", сказав МакКейн, додавши, що "навіть наші вороги мають основоположні права людини".

У Вашингтоні ж, між тим, гаряче дебатують над термінологією, а саме: чи йдеться про тортури або ж про "примусові методи допиту", до яких вдавалось ЦРУ, щоби змусити розговорити підозрюваних у зв'язках з "Аль-Каїдою". Утім, президент США Барак Обама уже вживав слово "тортури", як, зрештою, і сенаторка Дайанн Файнстайн.

Одночасно з оприлюдненням звіту у Сенаті, голова ЦРУ Джон Бреннан встав на захист суворих методів допиту, аргументувавши це отриманням розвідданих, які "викрили плани здійснення терактів, допомогли у затриманні терористів та порятунку життів".

Джозеф Віппл сприймає ці аргументи зі скепсисом. "Досі ніхто не розповів, які саме життя було врятовано. Загальновідомо, що для отримання секретної інформації не обов'язково вдаватися до тортур. А навіть, якщо й можеш, то чи варто це робити?", - запитує він.

Крім закидів щодо тортур, у документі згадується і систематична дезінформація Конгресу та президента з боку ЦРУ. Екс-директор управління Гайден відкинув ці закиди. Поспішив висловити довіру спецслужбам і екс-президент Буш. Здивування щодо цього у розмові з DW висловив і Джозеф Віппл, який сам у 2005-му році відповідав у ЦРУ за координацію співпраці з Конгресом, але не може згадати нічого подібного.

Репутація ЦРУ

Лора Піттер, тим часом, бачить тут ще один потенційний скандал: "ЦРУ організувало масивну кампанію очорнення з тим, щоби завадити оприлюдненню всіх цих фактів". Піттер вважає за необхідне підвищення підзвітності ЦРУ, адже єдиним наглядовим органом для розвідуправління є комітет Сенату. Президент США Барак Обама цього тижня пообіцяв, що американські спецслужби більше ніколи не вдаватимуться до таких методів, однак репутації ЦРУ на міжнародній арені вже завдано серйозної шкоди.