Хоча інформацію про намір російських військових вийти зі складу Спільного центру з контролю та координації припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) на Донбасі опублікували у звіті Спеціальної моніториногової місії (CММ) ОБСЄ на Донбасі ще 15 грудня, публічна реакція на неї з'явилась лише у понеділок, 18 грудня. Спочатку МЗС РФ підтвердило повідомлення та додало, що робота російських офіцерів стала неможливою через дії України. Згідно з позицією Москви, українська сторона обмежувала росіянам доступ до лінії розмежування. Тому вже 19 грудня російські офіцери залишать українську територію.

Втім, про можливість такого кроку ще на початку грудня говорив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. За його словами, українська сторона робить усе можливе, "аби поставити російських офіцерів у нестерпні умови, висуваючи вимоги, які неможливо виконати".

У МЗС України на демарш росіян відреагували з обуренням, назвали його провокацією та заявили, що він підриває виконання Мінських угод. На думку українського зовнішньополітичного відомства, цей крок свідчить про бажання Москви "змусити Україну та міжнародних партнерів розпочати так званий "прямий діалог" з бойовиками незаконних збройних формувань". Втім, у Збройних силах України (ЗСУ) заявляють, що наразі продовжать роботу в СЦКК, але будуть вимушені вивести своїх спостерігачів з окупованої території. Слова росіян про зневажливе ставлення українських військовослужбовців до російських колег у ЗСУ назвали "інсинуаціями".

18 грудня прес-центр штабу АТО повідомив про те, що найближчими днями бойовики з непідконтрольних українському уряду територій можуть вдатися до агресивних наступальних дій по усій лінії розмежування. У штабі зазначили, що очікувана активізація боїв пов'язана саме із заявою міністерства оборони РФ про відкликання російських офіцерів із СЦКК.

Без контакту

У жовтні 2016 року в інтерв'ю "Громадському" керівник української сторони в СЦКК генерал-майор Борис Кременецький заявив, що їхня спільна робота із російьскими колегами дозволяє зупиняти вогонь у щонайменше 50 відсотках випадків порушень перемир'я. За словами військового, він спілкується безпосередньо з російським генералом, і у той час, як останній виходить на керівництво збройних формувань на Донбасі, Кременецький спілкується із керівництвом АТО. За словами українського генерала, загалом на лінії розмежування знаходилося 27 пунктів лише на контрольованій Києвом території. На восьми з них перебували російські офіцери, у той час як вісім українських представників знаходились за лінією розмежування.

У розмові з DW колишній представник України в тристоронній контактній групі Роман Безсмертний зазначив, що робота спільного центру й справді дозволяла швидко реагувати та гасити напруження на лінії розмежування. І хоча Безсмертний розглядає можливість ескалації на лінії розмежування як один із варіантів подальшого розвитку подій, він не вважає його найбільш ймовірним з усіх можливих. "Зазвичай напередодні новорічних та різдвяних свят напруга на лінії зіткнення знижується, до того ж на росіян тиснутиме небхідність успішно провести майбутні президентські вибори", - пояснює свою позицію Безсмертний.

Експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест також зазначає, що вихід росіян зі складу СЦКК ускладнить оперативне припинення несанкціонованих сторонами порушень режиму припинення вогню. "Ця структура була єдиною точкою дотику сторін на військовому рівні", - каже Шелест. Втім, на її думку, принципово на ситуацію на лінії розмежування це також не вплине. Проти можливого масштабного загострення свідчать не лише майбутні новорічні свята та вибори, але й риторика Кремля щодо готовності обговорювати миротворчу місію на Донбасі. Крім того, тривають перемовини між помічником російського президента Владиславом Сурковим та спеціальним представником Державного департаменту США щодо України Куртом Волкером, додає експертка.

"Переведення стрілок"

Представник України у робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук також називає російський демарш "тривожним симптомом" і передрікає ліквідацію цієї структури найближчим часом. Втім, однією з можливих причин такого розвитку подій Марчук називає "своєрідний шантаж". Ним є намагання Кремля вивести Київ на прямі переговори із представниками проросійських сепаратистів, написав Марчук на своїй сторінці у Facebook.

Із такою версією погоджується і Безсмертний, за словами якого російські офіцери в СЦКК постійно піднімали тему необхідності залучення до переговорів бойовиків самопроголошених республік і погрожували виходом зі складу спеціального центру у випадку відмови на це погодитися. "Хоча сама структура задумувался винятково як двостороння, і Україні доводилось постійно заперечувати можливу участь будь-якої третьої сторони", - пояснює Безсмертний, на думку якого, росіяни також можуть намагатися тиснути таким чином у питанні обміну полоненими.

Про те, що разом із виходом росіян зі складу СЦКК Київ вже не зможе вести діалог щодо оперативних питань безпосередньо з російськими військовими, каже у розмові з DW і Шелест. "Тепер з російського боку варто очікувати активізації риторики щодо необхідності безпосереднього діалогу з представниками проросійських сепаратистів", - вважає експертка.