Кожен новий президент призначав свого керівника Служби безпеки України. Ця традиція не лише не давала позитивного стимулу до реформування структури, але й свідчила, що це відомство є вкрай заполітизованим і обслуговувало бізнес-інтереси окремих людей. "Війна з Росією показала, що в Україні нині продається усе, державні та військові інтереси в тому числі", - каже в інтерв’ю DW генерал-лейтенант, екс-заступник голови СБУ (2007 року) Олександр Скіпальський. Тож перетворення спецслужби треба починати з "очистки" керівного складу і персоналу, запевняє генерал-лейтенант.

На переконання Скіпальського, президент мав би створити комісію з компетентних професіоналів, які знаються на роботі спецслужб і які би провели так звану люстрацію. "Усіх, хто працює на іноземну державу ( а таких є достатньо) або ж не захищає інтереси держави, треба викидати", - каже Скіпальський.

Відрити архіви КДБ

Екс-службовець не сумнівається, що реформувати відомство треба негайно, причому доречним був би польський досвід. Про те, що саме польська модель реформування правоохоронних структур є найоптимальнішою для України днями заявив і перший віце-прем’єр-міністр Віталій Ярема, якого Петро Порошенко планує призначити генеральним прокурором. "Ми починаємо глобальну реформу всієї системи правоохоронних органів. До роботи над законодавчими актами залучимо експертів Європейської Комісії та Польщі", - зазначив віце-прем’єр України.

Поляки мають великі успіхи у боротьбі з корупцією в держорганах, пояснює генерал-лейтенант Скипальський, і саме цей досвід треба запозичувати передусім.

Оптимізувати чисельність відомства, підняти зарплату і посилити контроль за поведінкою працівників. Звільняти за найменшої підозри" – такими мають бути першочергові кроки, на думку Скипальського. Крім того, треба відкрити усі архіви, що стосуються діяльності КДБ радянської доби, передавши документи науковцям з Інституту національної пам’яті, радить екс-заступник голови СБУ.

Поляки відновили довіру до правоохоронців за два десятки років

Не слід думати, що у випадку з Україною можна адаптувати всі приклади Польщі, передає слова експерта Центру дослідження тероризму варшавського вишу Collegium Civitas Анджея Мрочека українська служба Рolskie Radio. Мовляв, проблема у тому, що кожне суспільство має свою ментальність, і цей досвід треба селекціонувати. А ще, каже Мрочек, значна частина українських правоохоронців, зокрема і на сході, досі перебувають під впливом Росії. Нині українські правоохоронні органи і спецслужба зокрема, на думку Мрочека, пройшли лише поверхневий невдалий ліфтинг, а хребет цієї структури і надалі отруює весь організм. Для початку, каже польський експерт, треба відмежуватися від зв’язків з Росією.

Нині рівень суспільної довіри до правоохоронної системи Польщі становить близько 70 відсотків, а ще у 1990-ті цей показник був на рівні 10 відсотків, наводить дані Анджей Мрочек. Тобто полякам знадобилося не одне десятиліття, аби здійснити правоохоронну реформу.

Українська "декадебізація" складніша

І це при тому, що впроваджувати реформи полякам було набагато простіше, адже вони розпочали процес люстрації одразу після революції, коли комуністична ідеологія зазнала повного краху, каже в інтерв’ю DW директор Інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович. Поляки замінили більшість кадрів у спецслужбі, відділили Інститут національної пам’яті, наділивши його спеціальними прокурорськими функціями, відкрили архіви спецслужб для наукових досліджень, зазначає історик.

"Ці кроки, як показав час, були правильними, і ця модель, зрештою, як чеська чи литовська, сприяла очищенню від філософії радянської каральної системи. Тому польській підхід для реформ спецслужб є дійсно оптимальний", - погоджується В'ятрович. Однак ламати стару систему і проводити "декадебізацію" українцям буде значно складніше, бо прихильники колишніх режимів досі перебувають при владі, зокрема і у парламенті, що стримуватиме прийняття "люстрацій них" законів, додав історик. Без зміни парламенту про реформи можна забути, запевнив директор Інститут національної пам’яті.

Позбутися дуалізму

У реформуванні спецслужби Україні доведеться йти своїм шляхом, вважає правозахисник Євген Захаров. Лише дещо українці можуть запозичити у поляків, приміром, специфіку роботи Інституту національної пам'яті чи передачу архівів, але це лише одна функція служби безпеки. "Зрозумійте, ми завжди були у різних умовах. Поляки це робили за цілковитої суспільної підтримки, сильного руху опору. Вони у 80-их вже вчилися за кордоном. У нас же була закрита країна, всі викладачі були партійцями. Відголос комунізму досі присутній", - пояснює Захаров.

Нестача фахових службовців - сьогодні найбільша проблема для спецслужби, запевняє правозахисник. Для початку, службу безпеки треба позбавити правоохоронних функцій: "Нині це кентавр, що одночасно є правоохоронним органом і спецслужбою, вдається до порівняння Захаров. - СБУ дублює функції міліції, має своє слідство, дізнання й ізолятор. Цього дуалізму, цієї кадебістської філософії треба позбутися".

Доопрацювання потребує закон про держтаємницю, де слід чітко виписати, що гриф "секретно" ставиться лише на 30 років, як це є у європейській практиці, а у нас приховувати інформацію можуть довіку, каже правозахисник. Урешті-решт, вважає Євген Захаров, СБУ має стати підконтрольна парламенту і щороку подавати звіти до профільного комітету, причому, відкрита частина звіту мусить бути у вільному доступі.