Німеччина розслідує закиди у шпигунстві на адресу Туреччини
Дмитро Прокопчук
28 березня 2017 р.
Повідомлення про те, що Туреччина шпигує за своїми громадянами, які проживають у Німеччині, викликали обурення з боку німецьких політиків. Генеральна прокуратура країни розпочала розслідування.
Фото: picture-alliance/dpa/C. Charisius
Реклама
Генеральна прокуратура Німеччини розпочала розслідування звинувачень на адресу Туреччини у шпигунстві за турецькими громадянами, які живуть у ФРН. Про це у вівторок, 28 березня, повідомляє речниця відомства. За її словами, успіх розслідування залежатиме від інформації, яку має надати німецька контррозвідка, передає AFP.
У декого з німецьких політиків стеження Національної розвідувальної організації Туреччини (MIT) за турецькими громадянами в Німеччині, про яке повідомляли ЗМІ, не викликає сумнівів. "Чітко ясно, що турецька спецслужба MIT стежить за людьми, які живуть в Німеччині", - заявив міністр внутрішніх справ Нижньої Саксонії Боріс Пісторіус (Boris Pistorius).
Раніше німецьке Відомство з охорони конституції заявляло, що MIT підозрюють у шпигунстві на території Німеччини за прихильниками руху Фетхуллаха Гюлена.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere) застеріг від будь-яких шпигунських дій на території Німеччини. "Шпигунську активність на німецькій території буде покарано, ми цього терпіти не будемо. Це стосується усіх іноземних держав і також усіх спецслужб", - цитує де Мезьєра інформагенція dpa.
MIT розраховувала на допомогу BND
Турецька MIT розраховувала на допомогу німецьких спецслужб у своїх діях. У лютому MIT передала Федеральній розвідувальній службі Німеччини (BND) список із понад 300 іменами підозрюваних у зв'язку з рухом Гюлена, які проживають в Німеччині. BND розіслала цей список правоохоронцям у федеральних землях, після чого поліцейські відвідали кожного із зазначених у списку і попередили, що в Туреччині їх можуть переслідувати чи навіть заарештувати.
Як повідомлялося, Туреччина покладає відповідальність за спробу путчу в країні 15 липня 2016 року на прихильників руху проповідника Фетхуллаха Гюлена, який нині проживає в США. Через переслідування підозрюваних у зв'язках з Гюленом у Туреччині відбулися десятки тисяч арештів і звільнень з державної служби.
Масові гоніння у Туреччині (22.11.2016)
01:52
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
