1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Генсек ПАРЄ: Асамблея не може примусити Росію до співпраці

Інтерв’ю провела Вікторія Власенко24 листопада 2014 р.

Про перспективи поновлення роботи делегації Росії у ПАРЄ і про можливі наслідки відмови Держдуми РФ від співпраці з Асамблеєю в інтерв’ю DW розповів генеральний секретар ПАРЄ Войцех Савицький.

Генеральний секретар Парламентської Асамблеї Ради Європи Войцех Савицький
Генеральний секретар Парламентської Асамблеї Ради Європи Войцех СавицькийФото: Council of Europe

Deutsche Welle: Пане Савицький, що чекає на делегацію Росії, яка у квітні цього року була позбавлена права голосу через анексію Криму, на січневій сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ)?

Войцех Савицький: Щороку у січні Асамблея проходить через процес підтвердження повноважень кожної парламентської делегації, що офіційно дає їй дозвіл працювати у рамках ПАРЄ. Проте буває, що повноваження якоїсь із делегацій піддаються сумніву. Якщо брати до уваги резолюцію, прийняту ПАРЄ у квітні щодо Росії, то можна припустити, що у січні це трапиться з російською делегацією.

Згідно з процедурою, під час відкриття Асамблеї, коли відбувається підтвердження повноважень національних делегації, будь-хто із членів ПАРЄ може просто підвестися з місця, оголосити, що він піддає сумніву повноваження певної делегації, і пояснити на те свої причини. Цього депутата мають підтримати 30 інших членів ПАРЄ із п’яти країн. Після цього визначається комітет ПАРЄ, який працюватиме над доповіддю із приводу підтвердження повноважень делегації, за яку потім голосуватиме Асамблея.

Наскільки високими, на Вашу думку, є шанси того, що російська делегація поверне собі усі повноваження в ПАРЄ?

За два місця до початку сесії дуже важко сказати наперед, що вирішить Асамблея. Все у руках депутатів ПАРЄ, і ніхто не здатен зараз передбачити, що вони вирішать. Навіть якщо сьогодні хтось із парламентарів каже: "Я голосуватиму за повну ратифікацію повноважень делегації Росії", то це лише індивідуальна позиція, а за рішення голосуватимуть усі присутні в залі депутати.

Тобто якщо ніхто не піддасть сумніву повноваження російської делегації під час відкриття січневої сесії, то депутати Держдуми продовжуватимуть працювати в ПАРЄ, нібито й не було резолюції щодо анексії Криму?

Якщо в момент відкриття сесії ніхто не заперечить повноваження російської делегації, надані їй парламентом Росії, то ці повноваження вважатимуться ратифікованими, і делегація автоматично здобуде всі права в ПАРЄ.

Нещодавно спікер Держдуми Сергій Наришкін заявив, що у наступному році російська делегація залишить ПАРЄ, якщо її повноваження не будуть поновлені у повному обсязі. Що, на Вашу думку, втратить Росія та її громадяни через таке ймовірне рішення керівництва Держдуми?

Ми дотримуємося думки, що ПАРЄ - це хороша платформа для ведення діалогу, для обміну поглядами, викладу позицій між парламентарями різних країн із приводу тих численних питань, якими опікується Асамблея. Ми твердо переконані, що ліпше бути у складі Асамблеї, ніж поза її межами. Ми віримо, що через зустрічі, діалог, дискусії можна знайти спільні підходи до розв’язання найскладніших проблем.

Але у нас немає ані можливостей, ані інструментів нав’язати делегації участь в Асамблеї. Ми можемо лише наполегливо рекомендувати парламенту країни використати своє право участі у роботі Асамблеї і отримувати від цього очевидну користь. Проте рішення про продовження співпраці у рамках ПАРЄ знаходиться у руках парламенту країни, тобто Держдуми Росії.

"Геофактор": Чого коштує росіянам конфлікт в Україні?

24:32

This browser does not support the video element.

У чому полягає відмінність між поняттями "членство у ПАРЄ" і "членство у Раді Європи"(РЄ)?

Членом РЄ може бути лише країни, а представники її парламенту - членами ПАРЄ, яка є одним із органів РЄ. Коли країна стає членом РЄ, то її парламент одночасно отримує право бути представленим у ПАРЄ. Але якщо парламент країни-члена через будь-яку причину вирішує, що не хоче відряджати на її сесії своїх представників, то це виключно його рішення не використовувати надане йому право. Ми можемо лише сказати, що таке рішення виглядає доволі дивно і свідчить про те, що щось пішло не так, як треба.

Російські політики останнім часом заявляють про те, що неучасть делегації РФ у роботі ПАРЄ дає підстави Росії не сплачувати або ж скоротити суму її внесків до бюджету РЄ, які, за різними даними, становлять понад 20 мільйонів доларів на рік. Чи можливий такий поворот подій?

Серед обов’язків, які бере на себе країна під час вступу до РЄ, є певні технічні зобов’язання, до яких відноситься і сплата фінансових внесків. Серед країн-членів РЄ немає жодної, яка сплачувала би свій внесок лише, наприклад, на діяльність ПАРЄ чи Європейського суду з прав людини. Якщо хтось хоче побудувати дискусію за логікою: ми не в ПАРЄ, тому не платитимемо, то це помилкова концепція. Тому що оплачується не функціонування ПАРЄ, а робиться загальний внесок до бюджету РЄ, інституції, у якій країна продовжує бути присутньою. Якщо Росія вирішить (а я сподіваюся, цього не станеться): ми виходимо зі складу РЄ, тому не платитимемо більше внесків, це було би зрозуміло. Але зараз зовсім інша ситуація.

На яких підставах країна може бути виключена зі складу РЄ?

Репресивний курс Кремля проти інакодумців

02:45

This browser does not support the video element.

Комітет міністрів може запросити будь-яку країну-члена вийти зі складу РЄ, якщо та порушить статут організації. Якщо Комітет міністрів приходить до висновку, що певна країна систематично порушує статут, тоді він може прийняти рішення виключити цю державу зі складу РЄ.

Чи траплялися такі випадки в історії організації?

За 65 років існування РЄ рішення про виключення країни з її лав не ухвалювалося жодного разу. І, гадаю, такого не трапиться і в майбутньому. Хоча напевно стверджувати це важко.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW