Вже у своїй першій прилюдній промові на конференції з підбиття підсумків з виконання плану дій Україна–РЄ генсек організації дав високу оцінку ухваленому рік тому документу. Одним з прикладів його успішного втілення Ягланд вважає ухвалення Верховною Радою розробленого за участі європейських правників нового Кримінально-процесуального кодексу.

Водночас, генсек РЄ висловив жаль щодо зволікання України з розробкою закону про прокуратуру. Через це, за словами Ягланда, гальмує в цілому реформа судочинства. Він також нагадав про проблеми з дотриманням прав людини та заявив, що екс-прем'єр Юлія Тимошенко взагалі не могла бути засудженою кримінальним судом. "Суперечку щодо підписання нею газових угод з Росією мав би розглядати парламент, а оцінювати їх мали виборці", – заявив Ягланд і закликав Україну переглянути відповідні статті Кримінального кодексу.

Вибори як барометр репутації

Генсек РЄ додав, що "Європа не може дозволити собі програти Україну" і назвав державу "дуже важливою для Європи". Гарантією успішних українських реформ він вважає боротьбу з корупцією, а також "розділення влади і суспільних інститутів, проведення чесних і демократичних виборів".

Саме від прозорості парламентських виборів 28 жовтня, за його словами, залежатиме міжнародна репутація України. Однією з найважливіших передумов прозорості Ягланд назвав свободу слова та ЗМІ. Він заявив, що занепокоєний переслідуванням незалежного телеканалу ТВі та закликав журналістів повідомляти правду й опиратися будь-якому політичному чи економічному тискові.

Зустрічна критика

У свою чергу, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко запевнив, що Україна продовжить активний діалог з Радою Європи. На його думку, результати реалізації плану дій за перший рік дають підстави сказати про те, що Україна показала себе не тільки як відповідальний партнер, а й може "відігравати провідну роль у спільних європейських процесах". Грищенко оптимістично заявив, що цього року у взаєминах з європейською стороною поставлено "темп, якого не було всі 20 років".

Грищенко подякував країнам ЄС, які зробили свої внески в накопичення 22 мільйонів євро, що їх Рада Європи вирішила надати Україні на впровадження реформ. Поки, як кажуть представники РЄ, до цього фонду лишилося зібрати ще лише два мільйони. Водночас міністр закордонних справ України зазначив, що "в багатьох аспектах Європейському Союзу ще далеко до стандартів Ради Європи". На доказ цього він заявив, що ЄС ще не приєднався до Європейської конвенції з прав людини.

Реформи з протилежним результатом

На відміну від країн ЄС, в Україні існує залежність принципу розподілу гілок влади від форми державного правління, впевнений керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко. "В ЄС це справді неважливо, якою є політична система. Але в пострадянських державах концентрація влади в руках президента об'єктивно створює проблеми, хто б не був президентом. Тут завжди за таких умов виникають проблеми з демократією", – сказав політолог. Навіть незалежність судової гілки влади в пострадянських умовах він вважає такою, що не можна розглядати "у відриві від системи влади".

Між тим політичний експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач жодним чином не поділив оптимізму генсека РЄ та шефа зовнішньополітичного відомства України. На думку експерта, на разі судова реформа в Україні спричинила не наближення до європейських стандартів, а узалежнення судів від президентської адміністрації. "Про реформу місцевого самоврядування я не чув, але знаю, що місцеві органи влади як були так і залишилися безправними", – сказав Горбач в інтерв'ю DW. На його думку, в європейців "відсутній той орган, який розрізняє добрі наміри та погані наслідки впроваджуваних режимом Януковича "реформ".

Візит генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда до Києва відбувається з нагоди першої річниці плану дій Ради Європи для України на 2011-2014 роки.