1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Геополітичний підтекст місцевих виборів у Молдові

Юлія Семенова, Наталія Мехед14 червня 2015 р.

14 червня у Молдові проходять вибори до місцевих органів влади. Вони можуть змінити політичний ландшафт у цій країні, вважають експерти, опитані DW.

Фото: DW/Y. Semenova

14 червня громадяни Молдови обирають місцеві органи влади. Подія локального масштабу відбувається на тлі геополітичної боротьби і зростання напруженості в регіоні, масових акцій протесту проти правлячої правоцентристської коаліції, скандалу довколо мільярда доларів, виведених з молдавських банків в офшорні зони, і економічного спаду.

Тому люди обирають не стільки мерів міст і керівництво сільських адміністрацій, скільки геополітичний вектор розвитку країни та політичні програми партійних конкурентів, вважають експерти, з якими поспілкувалася кореспондентка DW.

Битва за столицю

У виборчій кампанії беруть участь практично всі великі та малі політичні партії, а також десятки незалежних кандидатів по всій країні. Тільки на посаду мера столиці претендують 17 кандидатів. За даними останнього опитування Асоціації соціологів і демографів Молдови, результати якого були оприлюднені в Кишиневі 5 червня, основна боротьба розгорнеться тут між представницею опозиційної Партії соціалістів Зінаїдою Гречаною (її готові підтримати 26,4 відсотка виборців) і віце-головою Ліберальної партії Доріном Кіртоаке (24,3 відсотка). Решта претендентів на посаду столичного мера відстають від двох лідерів з великим відривом.

Демострація на підтримку об’єднання Молдови з РумунієюФото: Iulia Semionova

Соціалісти виступають за євразійський вектор розвитку країни, ліберали - за європейський. Сам Дорін Кіртоаке, який двічі перемагав на виборах градоначальника і обіймає цю посаду з 2007 року, є затятим прихильником об’єднання з Румунією.

Як заявила перед виборами в інтерв’ю DW голова Конгресу народів Молдови Ольга Гончарова, "особливість передвиборної кампанії червня 2015-го в тому, що вона дзеркально відображає ситуацію парламентських виборів листопада 2014-го. Виборці будуть голосувати не за особистості, а за вектор розвитку країни, який позначений в документах партій, які стоять за кандидатами".

Хто йде в мери

"Ще однією особливістю виборів є включення в гру нового колективного гравця - Громадянської платформи "Гідність і справедливість", - продовжує Гончарова. Рух об’єднує людей різних національностей, з різними політичними поглядами та геополітичними уподобаннями, але однаково незадоволених чинним керівництвом країни. 7 червня на центральній площі Кишинева відбулася масова акція протесту, організована активістами Громадянської платформи, яка зібрала близько 20 тисяч людей. Протестувальники вимагали зміни керівництва країни і покарання винних за виведення з банків в офшори мільярда доларів.

Виведення одного мільярду доларів в офшори викликав широкий резонанс у МолдовіФото: Colourbox/Erwin Wodicka

Основним фігурантом кримінальної справи, відкритої за фактом виведення з країни мільярда доларів, став голова Адміністративної ради Banca de economii ("Економбанку"), чоловік російської співачки Жасмін Ілан Шор. Перебуваючи під домашнім арештом, він висловив бажання балотуватися в мери міста Оргеєва. Згідно з Кодексом про вибори, Шора звільнили з-під домашнього арешту після реєстрації його кандидатури в ЦВК.

Вирішив піти у градоначальники й інший бізнесмен зі скандальною репутацією - Ренато Усатий. За імовірне використання у виборчій кампанії грошей із закордонних джерел очолювана ним "Наша партія" була усунена від участі в парламентських виборах у листопаді 2014 року. А сам він утік з країни, побоюючись, за власним зізнанням, арешту через жорстку критику ним нинішньої влади.

Бізнесмен і політик, стосовно якого в Молдові відкрито, за його підрахунками, 17 кримінальних справ, повернувся 6 травня, щоб балотуватися на посаду мера північної столиці країни, міста Бєльці. Усатий, за оцінками спостерігачів, дотримується проросійської орієнтації, у політичній програмі очолюваної ним "Нашої партії" значиться пункт про денонсацію угоди про асоціацію Молдови і Євросоюзу.

"Коктейлі Молотова" і референдум

Ренато Усатий розраховує, що після виборів у багатьох населених пунктах новообрані місцеві радники від "Нашої партії" об'єднаються з радниками від опозиційної Партії соціалістів і візьмуть владу в свої руки. Про це він заявив в ефірі одного з місцевих телеканалів 5 червня. А також повідомив, що для дестабілізації ситуації в переддень місцевих виборів в Молдову прибули 500 громадян Румунії, і що голосування може взагалі не відбутися.

Наприкінці травня в трьох покинутих будівлях Кишинева співробітники МВС виявили "коктейлі Молотова", детонатори та мобільні телефони. Експерти схиляються до того, що це провокація, організована перед виборами. Місцеві ЗМІ цитують члена Громадянської платформи "Гідність і справедливість" Сергія Павловського, який у минулому представляв Молдову в Європейському суді з прав людини.

Він вважає, що якби дійсно виявили щось серйозне - поліція повинна була влаштувати засідку, щоб схопити на гарячому злочинців: "Не здивуюся, якщо вони спровокують і масові заворушення, щоб використовувати їх для запровадження надзвичайного стану".

Тим часом в уряду в Кишиневі викликає занепокоєння рішення місцевої ради міста Бєльці провести 1 листопада цього року референдум про розширення повноважень місцевої влади. За його проведення 26 травня проголосували на засіданні міськради комуністи.

Як припустив в інтерв’ю місцевим ЗМІ депутат від правлячої Ліберально-демократичної партії Валеріу Стрелец, рішення про референдум було ухвалене за втручання інших країн: "Зрозуміло, що хтось намагається інспірувати сепаратистські дії в Бєльцях під виглядом фінансової автономії".

Запит на якісну владу

На думку експертки, що займається політичним аналізом, Наталії Узун, місцеві вибори 14 червня можуть змінити політичний ландшафт країни, відновивши перевагу лівих і лівоцентристських партій: "Вони (вибори, - Ред.) показують запит виборця на якісну владу. Омана про те, що геополітичні уподобання правлячих партій, які декларують той чи інший шлях розвитку, визначають якість влади, ще залишається, але в набагато меншому масштабі ".

За словами Узун, нинішні місцеві вибори можуть стати чинником тиску на центральну владу: "До місцевих адміністрацій прийдуть люди, які володіють стратегіями роботи незалежно від центру або з меншим ступенем залежності. Ці стратегії досить стійкі, і позбавляють владу в Кишиневі можливості впливати на думки громадян". У населених пунктах, де не зможуть обрати місцеві адміністрації 14 червня, через два тижні пройде другий тур виборів.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW