14 червня громадяни Молдови обирають місцеві органи влади. Подія локального масштабу відбувається на тлі геополітичної боротьби і зростання напруженості в регіоні, масових акцій протесту проти правлячої правоцентристської коаліції, скандалу довколо мільярда доларів, виведених з молдавських банків в офшорні зони, і економічного спаду.

Тому люди обирають не стільки мерів міст і керівництво сільських адміністрацій, скільки геополітичний вектор розвитку країни та політичні програми партійних конкурентів, вважають експерти, з якими поспілкувалася кореспондентка DW.

Битва за столицю

У виборчій кампанії беруть участь практично всі великі та малі політичні партії, а також десятки незалежних кандидатів по всій країні. Тільки на посаду мера столиці претендують 17 кандидатів. За даними останнього опитування Асоціації соціологів і демографів Молдови, результати якого були оприлюднені в Кишиневі 5 червня, основна боротьба розгорнеться тут між представницею опозиційної Партії соціалістів Зінаїдою Гречаною (її готові підтримати 26,4 відсотка виборців) і віце-головою Ліберальної партії Доріном Кіртоаке (24,3 відсотка). Решта претендентів на посаду столичного мера відстають від двох лідерів з великим відривом.

Соціалісти виступають за євразійський вектор розвитку країни, ліберали - за європейський. Сам Дорін Кіртоаке, який двічі перемагав на виборах градоначальника і обіймає цю посаду з 2007 року, є затятим прихильником об’єднання з Румунією.

Як заявила перед виборами в інтерв’ю DW голова Конгресу народів Молдови Ольга Гончарова, "особливість передвиборної кампанії червня 2015-го в тому, що вона дзеркально відображає ситуацію парламентських виборів листопада 2014-го. Виборці будуть голосувати не за особистості, а за вектор розвитку країни, який позначений в документах партій, які стоять за кандидатами".

Хто йде в мери

"Ще однією особливістю виборів є включення в гру нового колективного гравця - Громадянської платформи "Гідність і справедливість", - продовжує Гончарова. Рух об’єднує людей різних національностей, з різними політичними поглядами та геополітичними уподобаннями, але однаково незадоволених чинним керівництвом країни. 7 червня на центральній площі Кишинева відбулася масова акція протесту, організована активістами Громадянської платформи, яка зібрала близько 20 тисяч людей. Протестувальники вимагали зміни керівництва країни і покарання винних за виведення з банків в офшори мільярда доларів.

Основним фігурантом кримінальної справи, відкритої за фактом виведення з країни мільярда доларів, став голова Адміністративної ради Banca de economii ("Економбанку"), чоловік російської співачки Жасмін Ілан Шор. Перебуваючи під домашнім арештом, він висловив бажання балотуватися в мери міста Оргеєва. Згідно з Кодексом про вибори, Шора звільнили з-під домашнього арешту після реєстрації його кандидатури в ЦВК.

Вирішив піти у градоначальники й інший бізнесмен зі скандальною репутацією - Ренато Усатий. За імовірне використання у виборчій кампанії грошей із закордонних джерел очолювана ним "Наша партія" була усунена від участі в парламентських виборах у листопаді 2014 року. А сам він утік з країни, побоюючись, за власним зізнанням, арешту через жорстку критику ним нинішньої влади.

Бізнесмен і політик, стосовно якого в Молдові відкрито, за його підрахунками, 17 кримінальних справ, повернувся 6 травня, щоб балотуватися на посаду мера північної столиці країни, міста Бєльці. Усатий, за оцінками спостерігачів, дотримується проросійської орієнтації, у політичній програмі очолюваної ним "Нашої партії" значиться пункт про денонсацію угоди про асоціацію Молдови і Євросоюзу.

"Коктейлі Молотова" і референдум

Ренато Усатий розраховує, що після виборів у багатьох населених пунктах новообрані місцеві радники від "Нашої партії" об'єднаються з радниками від опозиційної Партії соціалістів і візьмуть владу в свої руки. Про це він заявив в ефірі одного з місцевих телеканалів 5 червня. А також повідомив, що для дестабілізації ситуації в переддень місцевих виборів в Молдову прибули 500 громадян Румунії, і що голосування може взагалі не відбутися.

Наприкінці травня в трьох покинутих будівлях Кишинева співробітники МВС виявили "коктейлі Молотова", детонатори та мобільні телефони. Експерти схиляються до того, що це провокація, організована перед виборами. Місцеві ЗМІ цитують члена Громадянської платформи "Гідність і справедливість" Сергія Павловського, який у минулому представляв Молдову в Європейському суді з прав людини.

Він вважає, що якби дійсно виявили щось серйозне - поліція повинна була влаштувати засідку, щоб схопити на гарячому злочинців: "Не здивуюся, якщо вони спровокують і масові заворушення, щоб використовувати їх для запровадження надзвичайного стану".

Тим часом в уряду в Кишиневі викликає занепокоєння рішення місцевої ради міста Бєльці провести 1 листопада цього року референдум про розширення повноважень місцевої влади. За його проведення 26 травня проголосували на засіданні міськради комуністи.

Як припустив в інтерв’ю місцевим ЗМІ депутат від правлячої Ліберально-демократичної партії Валеріу Стрелец, рішення про референдум було ухвалене за втручання інших країн: "Зрозуміло, що хтось намагається інспірувати сепаратистські дії в Бєльцях під виглядом фінансової автономії".

Запит на якісну владу

На думку експертки, що займається політичним аналізом, Наталії Узун, місцеві вибори 14 червня можуть змінити політичний ландшафт країни, відновивши перевагу лівих і лівоцентристських партій: "Вони (вибори, - Ред.) показують запит виборця на якісну владу. Омана про те, що геополітичні уподобання правлячих партій, які декларують той чи інший шлях розвитку, визначають якість влади, ще залишається, але в набагато меншому масштабі ".

За словами Узун, нинішні місцеві вибори можуть стати чинником тиску на центральну владу: "До місцевих адміністрацій прийдуть люди, які володіють стратегіями роботи незалежно від центру або з меншим ступенем залежності. Ці стратегії досить стійкі, і позбавляють владу в Кишиневі можливості впливати на думки громадян". У населених пунктах, де не зможуть обрати місцеві адміністрації 14 червня, через два тижні пройде другий тур виборів.