Нафтогін "Адрія" бере початок на хорватському узбережжі. Далі, на півдні Словаччини, він "впадає" у нафтопровід "Дружба", через який російське "чорне золото" надходить до Західної Європи. Завдяки "Адрії", модернізація якої коштувала 70 мільйонів євро, Словаччина, як стверджує абсолютна більшість експертів, позбавляється московської "енергетичної голки". Тепер словаки отримуватимуть з Адріатики не три мільйони тон нафти на рік, як було раніше, а шість. Стільки ж сировини надходитиме до Словаччини і з Росії. А якщо остання з якихось причин обмежить поставки, "Адрія" може стати для Братислави основним джерелом постачання нафти.

Будепешт - Москва: Охолодження симпатій?

У диверсифікації джерел енергопостачання зацікавлений, схоже, і Будапешт. Виступаючи на відкритті нафтогону "Адрія" в словацькому містечку Тупа, угорський прем’єр Віктор Орбан хоч і уточнив, що її оновлення партнери запланували ще перед початком російсько-української кризи, деякі оглядачі лише подекуди погоджуються з тим, що такі слова свідчать про його палкі симпадії до Москви. "Певний час угорці зволікали з відкриттям "Адрії", а потім ураз її модернізація набула високих темпів, що збіглося в часі з ескалацією російсько-українського конфлікту", - зазначив у розмові з DW Віт Достал з чеської Асоціації міжнародних аналітиків. Тож відкриття альтернативного словацько-угорського нафтогону, за його словами, можна розглядати якраз як натяк на те, що симпатії угорського лідера до Кремля охолоджуються. "І це відбувається під впливом відверто агресивної поведінки Москви в Україні", - додає чеський аналітик.

Принаймні три джерела газопостачання

Іще одним доказом тенденції на зменшення енергетичної незалежності від Москви можна назвати і подію в болгарській столиці Софії, де в понеділок пройшла конференція міністрів енергетики південно-східних країн ЄС - Австрії, Хорватії, Греції, Угорщини, Італії, Румунії, Словаччини, Словенії та Болгарії. Її скликання спричинила груднева заява президента Росії Володимира Путіна про відмову від будівництва газогону "Південний потік", який мав забезпечувати російським газом саме згадані країни. Підбиваючи підсумки софійської конференції, заступник голови Європейського комісії з питань енергетики Марош Шефчович у своєму коментарі інформагенції dpa зазначив: "Ми зупинилися на тому, що кожна держава Південно-Східної Європи повинна мати принаймні три незалежні джерела газопостачання".

Економічний оглядач чеського щоденника Lidové noviny Ян Махачек на запитання DW, чи не надто декларативно виглядає софійський висновок, відповів: "У жодному разі!". На його думку, зустріч енергетичних міністрів має велику вагу. По-перше, вона у зайвий раз потвердила, що санкції разом із падінням світових цін на нафту тиснуть таки на Росію і вона вже не має коштів на великомасштабні проекти. А по-друге, конференція потвердила, що члени ЄС здатні згуртуватися і стати обличчям до небезпеки, зазначив він.

Позитивний сигнал для Києва

Для України, констатує чеський оглядач, це безперечно позитивний сигнал. Утім, потенційний економічний зиск від цього для Києва оцінювати ще зарано - з огляду на нестабільність у державі, зазначив у розмові з DW коментатор чеського телебачення Богдан Копчак. Водночас політичні плюси від згуртованості південно-східних європейців у питанні енергетичної незалежності від Москви є вже, зазначив він.