"Арабська весна" перетворилась на "Арабський льодовиковий період". Під час міграційної кризи до Німеччини прибули сотні тисяч чоловіків арабського походження, переважно молодого віку, 70-80 відсотків яких не мали ідентифікаційних документів. Зовнішня політика нового президента США Дональда Трампа досі перебуває під великим питанням. У відносинах з Росією Німеччина перебуває ніби у стані уповільненої зйомки процесу зміни ролі партнерів та друзів станом ворогів. До того ж активізуються популістські партії, які "ненавидять європейську політику".

Це лише окремі штрихи тієї похмурої картини, яку під час доповіді на Європейському поліцейському конгресі, що цього тижня відбувся в Берліні, змалював глава Німецького відомства з захисту конституції Ганс-Ґеорґ Маасен. Він говорив про перехідний процес, у якому такі константи в минулому, як трансатлантичні відносини, перетворились на змінні. "В кінці процесу з'являться нові константи та нова структура влади", - додав Маасен.

Для його ж відомства, яке переважно займається контррозвідувальною діяльністю, усі вищезгадані фактори вже створили нові умови, у рамках яких має відбуватися боротьба з тероризмом. При цьому саме завдання боротьби з тероризмом є настільки комплексним, що й у його структурі також багато чого змінилось.

У фокусі Західна Європа

У період після 2001 року правоохоронні органи мали справу, наприклад, з терористичними угрупованнями з Афганістану. На сьогоднішній день терористичну діяльність здійснюють переважно одинаки та невеликі групи, пояснює Маасен. З 15-ти терористичних актів, здійснених упродовж 2016 року, лише три були організовані терористичними організаціями. Новим також є те, що багато злочинців мають досвід, набутий у лавах угруповання "Ісламська держава", тому, як зауважив Маасен,  "часом з Калашниковим вони можуть обходитись набагато професійніше, ніж поліцейські".

Ісламістсько-терористична сцена загалом дуже розширилась. "Нині ми нараховуємо 1600 осіб, які мають ісламістсько-терористичний потенціал", - повідомив Маасен. Наприкінці 2016 року ця група нараховувала близько 1200 осіб. Федеральне кримінальне відомство визначило близько 570 людей як осіб, які становлять потенційну ісламістську загрозу.

Цифрові групи-мечеті

У кіберпросторі тим часом виник свій паралельний світ, який важко охопити - Маасен розповів про "ісламістські громади, утворені при мечетях" в інтернеті. "Ісламська держава" керує виконавцями терористичних актів через месенджер WhatsApp.

Минулого року у Німеччині було вчинено п'ять нападів. Набагато більше були зірвані правоохоронцями. Щоденно очолюване Маасеном відомство отримує щонайменше два, часом чотири-п'ять повідомлень про заплановані теракти. Через "гарячу лінію" впродовж 2016 року відомство отримало 1104 повідомлення, що вдвічі більше, ніж роком раніше і вдесятеро більше, ніж у 2013-му. Тільки перед Різдвом та Новим роком було зафіксовано 20 конкретних повідомлень.

Архітектура безпеки під загрозою

Свою доповідь Маасен підсумував так: "Ми живемо у такому стані, який вже більше не є нормальним". Тому Німеччина, на його думку, повинна вжити відповідних заходів, аби підлаштуватись під нові умови. Так звана архітектура безпеки, на яку спираються нині, походить ще з 1950-х років і була протестована в умовах нормального стану. Тепер же цю концепцію потрібно перевіряти щодня. З огляду на це, Маасен підтримав пропозиції міністра внутрішніх справ Німеччини Томаса де Мезьєра про зміни архітектури безпеки та закликав до дискусії на цю тему.

Поряд з боротьбою з тероризмом, є ще й інший виклик - кіберпростір. Іноземні спецслужби використовують інтернет для шпигунства, саботажу та дезінформації, оскільки це ефективно і відносно дешево. Рівень вразливості зростає, адже на Заході дедалі більше життєво важливих сфер пов'язано з кіберпростором, застеріг Маасен. 

Наприкінці промови Маасен все ж таки вселив трохи оптимізму учасникам поліцейського конгресу: "Ми можемо впоратися з такою ситуацією".