Нарешті "затишшя перед бурею" в Анкарі та Вашингтоні. У вівторок, 14 березня, у США чекали на канцлерку ФРН, де б у Вашингтоні відбулась її перша зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Однак Анґела Меркель (Angela Merkel) досить несподівано прибула у готель Estrel на півдні Берліна на щорічні збори Спілки комунальних підприємств Німеччини. Візит до США відклали на п'ятницю - через негоду. "Погода у Вашингтоні симпатизує німецьким громадам", - пожартувала канцлерка, виступаючи перед сотнями делегатів.

Ні слова про Трампа та Ердогана

У своїй промові Меркель говорила про енергетичну політику в німецьких містах, водопостачання, проблеми утилізації сміття та інші теми, що хвилюють сучасне місто та село. В тому числі і про кібербезпеку. Натомість жодним словом вона не згадала про непростого партнера у Білому домі та про останню хвилю напруження у відносинах з Анкарою. Напередодні президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган виступив із прямими нападками на її адресу, закинувши Меркель"підтримку терористів". За даними турецької сторони, німецькі власті проігнорували звернення турків щодо 4500 "підозрюваних у терористичній діяльності".

Не реагувати провокаціями на провокації

Роль контрагента в реагуванні на закиди Анкари у вівторок перебрав на себе міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere). Після участі у Німецькій ісламській конференції у Берліні він заявив, що списку з 4500 підозрюваними, про який заявляє Анкара, не існує. "Не потребуємо від пана Ердогана лекцій про боротьбу з тероризмом РПК (Робітничої партії Курдистану - Ред.)", - наголосив німецький міністр.  

Натомість він розповів про майже 4000 справ у контексті забороненої - у тому числі й у ФРН - РПК, яка і є одним з найбільших ворогів Ердогана. "Ми мусимо на ці провокації не реагувати за допомогою провокацій", - зазначив він і додав, що нападки з Анкари з огляду на квітневий референдум мали на меті "виставити Туреччину в ролі жертви" та викликати почуття солідарності у тих, хто досі не підтримував розширення президентських повноважень Ердогана.

Проблема агітації турецьких політиків

Де Мезьєр водночас підтвердив існування іншого списку: турецьких політиків, у тому числі міністрів з правлячої Партії справедливості та розвитку. До проведення референдуму в Туреччині 16 квітня вони прагнули виступити з агітацією перед представниками турецької громади в Німеччині. Як відомо, близько 1,4 мільйона німецьких турків з подвійним громадянством мають право голосу. У списку, однак, немає перших осіб у керівництві держави, рівно як і самого президента Ердогана. Німецький уряд і надалі тримається принципової позиції проти абсолютної заборони таких виступів. "Але існують межі. Вестимуться переговори. Заздалегідь про це не оголошуватимуть", - пояснив міністр.

Ще раз про інтеграцію

Своє ж перебування на Ісламській конференції де Мезьєр використав і для того, щоб прямо звернутися до німецьких турків: за умов поточного напруження вони не мають таврувати інакомислячих "зрадниками" чи "нацистами". "Здобутки інтеграції останніх десятиліть не можна ставити під загрозу", - сказав він.

Між тим західнонімецька федеральна земля Саар стала першою, яка оголосила про абсолютну заборону політичної агітації турецьких політиків перед референдумом. Крапку у турецько-німецькій суперечці ставити зарано.