DW: Сейм Литви в середині січня затвердив нову стратегію безпеки країни, в якій Росію назвали однією з головних загроз. Чи не перебільшуєте ви загрозу з боку Росії, хоча для цього, вочевидь, є історичні та географічні передумови?

Лінас Лінкявічюс: Справа не в історичних чи географічних причинах, а в подіях останнього часу. Якщо у XXI столітті почнуть перекроювати кордони Європи, то небезпеку складно перебільшити. Тут не йдеться про території НАТО чи Євросоюзу, я переконаний, що до такого не дійде, але все ж навіть нестабільність і безкарність цих дій - є ненормальною ситуацією. В майбутньому можуть виникнути й інші прецеденти.

Литва ухвалила рішення про будівництво паркану на кордоні з Калінінградською областю. Його довжина - 130 кілометри, висота - 2 метри. Навіщо потрібен паркан, якщо ви, зокрема, кажете, що Росія вже давно не веде війну за допомогою танків, а розгортає інформаційну війну?

Там же ж не стіна, а паркан. І, до речі, частково паркан вже давно стоїть і на кордоні з Білоруссю. Для будівництва паркану причини є: контрабанда, хвороби тварин, епідемії.

Цей крок пов'язаний з тим, що ви вбачаєте військову загрозу з боку Росії?

Ми просто дуже відповідально ставимося до охорони зовнішнього кордону Євросоюзу. Паркан не є перепоною для воєнного вторгнення.

20 січня Дональд Трамп перебрав повноваження президента США. Литва зараз відчуває себе в більшій чи меншій безпеці?

Я щиро вважаю, що не варто поспішати з висновками, тим паче, що під час виборчої кампанії лунало дуже багато суперечливих і різких заяв. Але так завжди буває. Але що справді слід робити, то це - не гаючи часу розпочати діалог і співпрацю: роз'яснювати одне одному, як нам діяти, щоб зберегти те, що було створено десятиліття тому. Проте деяка критика з-за кордону все ж має серйозні підстави.

Ви маєте на увазі те, що Трамп не раз говорив про НАТО? Мовляв, альянс - це застаріла організація, яка не виконує свої завдання, не бореться з сучасними загрозами в світі, а саме - з тероризмом, і що США беруть на себе левову частку витрат блоку? Вас така риторика не хвилює?

Я не захищаю Трампа, я намагаюсь пояснити ситуацію. Зовнішня політика не належала до найпопулярніших тем під час передвиборчої кампанії. В центрі уваги були зовнішня політика, соціальна й економічна політика. Трампа в загальних рисах інформували про НАТО, і він як бізнесмен цікавився, яким чином фінансується альянс. 70 відсотків витрат НАТО сплачують США, тож Трамп цьому не зрадів.

Тобто з обранням Трампа країнам Балтії не варто нервувати? Нічого катастрофічного не станеться?

Дуже багато питань поки що залишаються без відповіді, дуже багато невідомих, дуже багато нетрадиційних поглядів, оскільки Трамп - інша людина. Він - інший лідер, навіть складно з кимось його порівняти. Саме це викликає загальні побоювання. З людської точки зору зрозуміти це можна, але виказувати емоції було б і необґрунтовано, і непрофесійно. Ми повинні займатися тим, чим повинні займатися.

Вас не бентежить намір пана Трампа заприятелювати з президентом Росії?

Бажання нормальних відносин не бентежить. Треба мати хороші відносини, тут жодних заперечень. Ми ж усі хочемо хороших відносин, а не нинішнього напруження. Проте постає питання, на основі чого розбудовувати цей діалог та ці відносини. Якщо покращувати відносини в обмін на втрату суверенітету інших держав або в обмін на розділ світу на сфери впливу, як вже траплялося в історії, то це не те, що нам потрібно. Ми ж маємо на увазі нормальний цивілізований діалог, який ґрунтується на міжнародному праві та на цінностях.

Та якщо керуватися не міжнародним правом, а якимись винайденими Росією правилами, то не варто дивуватися наслідкам. Компроміс у таких речах призведе до ще більших проблем. Не тільки Крім, не тільки Південна Осетія, Абхазія, але й Придністров'я. Ось що на черзі, і, можливо, інші регіони. Нещодавно була Сирія.

А що, коли Трамп зніме санкції з Росії?

Ну, по-перше, тут не так легко все зняти, оскільки їх щойно продовжили на рік. Є певна підтримка Конгресу… Ми тоді відійшли би від критеріїв, про які домовилися. Адже причини, через які запроваджені санкції, не зникли. І якщо ми не усунемо причини, а знімемо санкції, значить ми, по суті, дамо зелене світло тому, що відбувається. І тоді ситуація справді стане некерованою. Тож було б великим провалом і політики, і цінностей, якщо так станеться.

Нинішня литовська влада відома своєю антипутінською позицією. Вільнюс підтримує російську опозицію, в Литві живуть політичні втікачі з Росії. МЗС Литви щороку організовує форум, на який запрошують лідерів російської опозиції. Можливо, ваше ставлення до керівництва Росії дратує Кремль?

У нас немає планів когось подратувати або налякати. Водночас ми  не ставимо собі за мету і комусь догоджати. Ми просто намагаємося бути послідовними. Ті, хто каже, що ми русофоби, налаштовані проти росіян, що також неправильно.

Насправді форум є прикладом того, що ми симпатизуємо росіянам. На нього приїздять інтелектуали, політики, політологи, письменники, журналісти і, зокрема, опозиція. І вони говорять російською. Я теж також зараз намагаюсь говорити з вами російською. Я люблю цю мову, колись я вчив її, вона мені дуже подобалась. Ми віримо, що російський народ гордий, він знає собі ціну і сам вирішить, як йому жити. Тож нам треба це розуміти і хоча б розмовляти про це.