Зустрічі Великої двадцятки є неформальними, проте ухвалені на них рішення мають значний вплив. 20 провідних економік світу виробляють майже 90 відсотків світового валового продукту. Тож вони визначають глобальну торгівлю, розвиток і зміну клімату. Дві третини населення планети живе та працює у країнах G20 - "клубі", створеному за ініціативи Великої сімки.

Неформальний клуб з семи провідних розвинених країн світу утворився ще в 1970-х роках. У 1997-му до нього увійшла Росія, перетворивши клуб на G8, але у 2014-му її виключили через агресію проти України. Майже кожен десятий на планеті мешкає у країнах Великої сімки, які створюють близько третини ВВП світу та продукують близько чверті парникових газів. На форумах вони консолідують свої позиції.

Росія протрималася у клубі великих держав 16 років - з 1997-го до 2014-го. Після анексії українського Криму Москву виключили з неформального форуму. Утім, за десять років до цього "вісімку" часто розширювали до формату G8+5, додаючи країни зі швидкими темпами розвитку економіки - Бразилію, Китай, Індію, Південну Африку та Мексику (на мапі позначені сірим).

11 високорозвинених демократій - США, Італія, Японія, Канада, Великобританія, Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Швеція та пізніше долучена до них Швейцарія - у рамках Міжнародного валютного фонду (МВФ) утворюють так звану Групу десяти, G10. Вона може кредитувати МВФ у разі потреби для виділення додаткових позик країнам, у яких є проблеми з балансуванням держбюджету.

15 країн, що розвиваються, вирішили посилити свій вплив на світову політику та у 1989 році заснували Групу 15-ти. Сьогодні до неї входить уже 17 держав, у яких загалом мешкає більше двох мільярдів людей. Розташовані переважно в регіоні екватора та Південної півкулі, ці країни прагнуть також до тіснішої співпраці заради сприяння розвитку та економічному зростанню.

Із початкової групи 77 країн, що розвиваються, "клуб бідних" розрісся до 134 членів. Єдина європейська країна там - Боснія і Герцеговина. З 1960-х років завданням об'єднання є боротьба з економічною відсталістю та посилення міжнародної співпраці. Вплив більшості з них на світову політику порівняно незначний. Найбільші члени G77, зокрема Китай та Індія, представлені також у G20.

Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.

Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.

Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.

Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.

Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.

Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.

Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.

Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.

За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.

У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.

Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.

З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.