Політика щодо України та Росії буде одним з пріоритетів для Німеччини під час головування у Раді ЄС. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas), представляючи у понеділок, 13 липня, на засіданні комітету із закордонних справ Європарламенту пріоритети Берліна під час головування в Раді ЄС, яке почалося 1 липня і триватиме до кінця року, повідомляє кореспондент DW.

Читайте також: СММ ОБСЄ: На лінії розмежування вп'ятеро зросла кількість озброєння

Маас нагадав, що всередині Євросоюзу зберігається "мінімальний консенсус" у політиці щодо Росії, він полягає у регулярному подовженні санкцій. "Я вважаю, що ми потребуємо більшого. (…) Тому ми хочемо підготуватися до часу, коли з Росією можна буде знову інтенсивніше говорити про стратегічні відносини. Я вважаю, це треба підготувати. Тому це тема, якою ми займатимемося в рамках нашого головування в Раді ЄС", - зазначив Маас, додавши, що для зміни або відновлення стратегічних відносин ЄС з Росією "потрібне рішення в Україні".

Глава німецького МЗС розповів, що переговори у "нормандському форматі" щодо реалізації мінських угод і домовленостей саміту в Парижі просуваються повільно. "Переговори є нелегкими, прогрес є обмеженим, але рішення на Сході України буде передумовою для того, щоб всередині ЄС взагалі можна було говорити про тему Росії", - наголосив Гайко Маас.

Зокрема він нагадав, що повного припинення вогню так і не досягнуто, а домовленості саміту "нормандської четвірки" в Парижі щодо розведення сил не виконані.

Читайте також: Дев'ять годин переговорів: як у Парижі пройшов саміт "нормандської четвірки" 

Водночас Маас не відповів на запитання зовнішньополітичного речника фракції Європейської народної партії Міхаеля Ґалера (Michael Gahler), чи вважає він за потрібне запровадити додаткові санкції проти Росії за її дії у Сирії, подібні до тих, які діють за дестабілізацію Москвою України.

Рішення щодо "Північного потоку-2" не переглядатимуть

Прокоментував Маас і питання газопроводу "Північний потік-2", який "Газпром" хоче прокласти дном Балтійського моря до Німеччини. "Для нас це передусім питання економічної політики. (…) Щодо цього проєкту ми зараз не змінюватимемо нашого рішення. Ми вважаємо, що це питання диверсифікації наших джерел постачання енергоносіїв", - зазначив міністр.

Читайте також: Засідання ТКГ: нові КПВВ і розбіжності щодо обміну утримуваними