Глава МЗС ФРН про Майдан: Ми не забули сподівань українців
Олена Губар
21 листопада 2018 р.
У п'яту річницю Революції Гідності глава МЗС ФРН Гайко Маас наголосив, що сподівання й страждання українців не забуті. Берлін і надалі докладатиме зусилля для досягнення миру і територіальної цілісності України.
Реклама
Уряд Німеччини рішуче продовжуватиме докладати зусиль для досягнення миру та забезпечення територіальної цілісності України. Про це з нагоди п'ятої річниці початку протестів на Майдані заявив міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) у середу, 21 жовтня.
"П'ять років тому тисячі українців вийшли на Майдан у Києві, щоб реалізувати своє демократичне право: вони підняли свій голос за правову державу та за вільну і суверенну Україну. Ми не забули сподівань цих людей", - заявив він.
Міністр також додав, що не забуті і "страждання, які українцям довелось терпіти за останні п'ять років - більше сотні людей загинули під час протестів, а кілька тисяч загинули внаслідок конфлікту на Сході України". Ще й нині на Донбасі стріляють щодня, зазначив він.
За словами Мааса, Німеччина і надалі рішуче виступатиме за мир і територіальну цілісність України. "І ми будемо продовжувати підтримувати український уряд у проведенні реформ, щоб поліпшити життя людей", - додав він.
21 листопада 2013 року український уряд відмовився підписувати з Європейським Союзом Угоду про асоціацію, багаторічні переговори про яку вже були успішно завершені. Замість цього тодішній президент Віктор Янукович остаточно розвернувся в бік Росії, взявши у Москви тримільярдний кредит. Тижнем пізніше спецпризначенці на Майдані Незалежності у Києві жорстоко розігнали студентський мітинг за євроінгтеграцію, що стало початком Революції Гідності, під час якої Янукович втік до Росії і в Україні змінилася влада.
Нині 21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи. З цієї нагоди в Києві відбудеться поминальний молебень та пройдуть урочисті заходи.
Побиття студентів на Майдані: що залишилося від їхніх сподівань? (20.11.2018)
04:41
5 років після Майдану: хроніка народного повстання
П'ять років тому в Києві відбулися масові протести, які були викликані відмовою державного керівництва України підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Пропонуємо хроніку подій, які призвели до історичних змін у країні.
Фото: picture-alliance/dpa/Maxim
20.06.2013 - Проект Угоди про асоціацію
Після багаторічних переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції Верховної Ради публікують погоджений сторонами текст Угоди українською мовою.
Фото: Getty Images/AFP/J. Macdougall
21.11.2013 - Азаров призупиняє підготовку до підписання Угоди
Прем'єр-міністр України Микола Азаров своїм розпорядженням призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Він пояснює це тим, що економічна ситуація погіршилася через євроінтеграційні наміри держави і що тепер слід розвертатися в бік Митного союзу з Росією. Відомий журналіст Мустафа Найєм закликав у Facebook небайдужих вийти на Майдан Незалежності в Києві.
Фото: picture-alliance/dpa
28-29.11.2013 - Янукович провалює саміт
У Вільнюсі відбувається саміт ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". Під час цієї події Віктор Янукович так і не підписує угоду про асоціацію з ЄС. Янукович обрав "шлях, котрий веде в нікуди", зауважила тоді литовська президентка Даля Грибаускайте, чия країна приймала саміт. В Україні розростаються протести.
Фото: Reuters
30.11.2013 - Напад "беркутівців" на Євромайдан
У ніч проти суботи, 30 листопада, на Майдані Незалежності в Києві перебуває близько 400 демонстрантів, переважно - студенти. Під ранок службовці спецпідрозділів "Беркут" жорстоко розганяють мітингувальників. Офіційно в МВС України пояснюють такі дії необхідністю зачистити площу для встановлення новорічної ялинки.
Фото: Reuters
01.12.2013 - Марш протесту
На знак протесту проти жорстких дій правоохоронців півмільйона людей виходить на Михайлівську площу і на Майдан Незалежності. Частина з них вирушає до вулиці Банкової, де розташована будівля адміністрація президента. Там починаються сутички з міліцією. Пізніше опозиція звинувачує у сутичках провокаторів. Протестувальники захоплюють будівлю КМДА і Будинок профспілок.
Фото: picture-alliance/dpa
8.12.2013 - Віче на Майдані
Триває Марш мільйонів - перше найчисленніше віче на Майдані Незалежності. Учасники мітингу, які в неділю зібрались у центрі Києва, ухвалюють рішення про розширення протестів та початок блокування Адміністрації президента, будівлі уряду України та інших установ. Наступного ж дня "Беркут" починає розчищати урядовий квартал від наметів.
Фото: REUTERS
10.12.2013 - "Беркут" іде в атаку
"Беркут" штурмує Майдан та Будинок профспілок. Але активісти втримують наступ завдяки тому, що багато киян швидко з'їжджаються в центр міста на допомогу.
Наступні кілька тижнів на Майдані спокійні. Там виступають політики, активісти та відбуваються концерти, серед яких - наймасштабніший за участю гурту "Океан Ельзи".
Фото: picture-alliance/dpa
17.12.2013 - "Борг Януковича"
У Москві зустрічаються президенти України та Росії - Віктор Янукович та Володимир Путін. Кремлівський лідер заявляє, що Росія готова допомогти Україні вийти зі скрутної економічної ситуації, що склалася. Росія надає Україні знижку на ціну на газ та кредит на три мільярди доларів, який став відомим як "борг Януковича". Опозиція називає російський кредит хабарем Януковичу за відмову від угоди з ЄС.
Фото: Reuters
29.12.2013 - Автомайдан їде до Януковича
Cотні автомобілів беруть участь в організованому Автомайданом автомарші протесту з Києва до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
16.01.2014 - "Диктаторські закони"
Верховна Рада голосує за пакет законів, який значно звужує права громадян і надає органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Закони передбачають кримінальну відповідальність за будь-який прояв протесту. Нардепи голосують за закони підняттям рук, оскільки трибуна заблокована опозицією. Пізніше їх називають "диктаторськими законами". В залі сутички.
Фото: dapd
19.01.2014 - Зіткнення на Грушевського
Обурені "диктаторськими законами" та бездіяльністю лідерів опозиції протестувальники вирушають до урядового кварталу. Там, на вулиці Грушевського, починаються зіткнення з "Беркутом", який застосовує проти людей світлошумові гранати, гумові кулі, кийки і водомети. У правоохоронців летять петарди, коктейлі Молотова, бруківка.
Фото: Reuters
22.01.2014 - Перші жертви на Майдані
Від вогнепальних поранень на вулиці Грушевського гинуть два активісти - Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. "Беркут" застосовує силу до протестувальників, заарештовує та б’є активістів. До кінця дня медики констатують смерть п’ятьох протестувальників, ще кількасот - поранені.
Фото: picture-alliance/dpa/Lyseiko
18-19.02.2014 - Ескалація на Майдані
Кілька тисяч активістів Євромайдану вирушають від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською до Верховної Ради. Незабаром починаються сутички. "Беркут" стріляє з пневматичної зброї, кидає світлошумові гранати. Силовики спускаються вулицею Інститутською для штурму Майдану. Протистояння триває всю ніч. "Беркут" намагається штурмувати Будинок профспілок, там спалахує пожежа.
Фото: Reuters
20.02.2014 - Розстріл "Небесної сотні"
Служба безпеки України заявляє про початок "антитерористичної операції". Коли протестувальники рушають відбивати барикаду біля Жовтневого палацу, їх починають розстрілювати бійці спецпідрозділів. За даними слідства, від пострілів бійців у формі спецпризначенців "Беркуту" на вулиці Інститутській у центрі Києва загинули 48 беззбройних євромайданівців.
Фото: Reuters
21.02.2014 - Спроба домовитися з опозицією
Опозиція та президент за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також уповноваженого з прав людини Росії Володимира Лукіна підписують угоду про повернення до Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження глави держави. Втім, люди на Майдані угоду опозиції з режимом освистують і вимагають від Януковича піти. Міліція та спецпідрозділи залишають центральні вулиці Києва.
Фото: picture-alliance/dpa
22.02.2014 - Утеча Януковича
Віктор Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір'я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року. Спікером обирають Олександра Турчинова.
Фото: Reuters
26-27.02.2014 - Окупація Криму
Під будівлею Верховної Ради АР Крим відбуваються сутички між представниками двох мітингів. Проросійські організації вимагають приєднання півострова до Росії, а кримські татари виступають за територіальну цілісність України. Під час сутичок двоє людей гинуть, 30 отримують травми. Уночі будівлі парламенту та уряду Криму захоплюють бойовики без розпізнавальних знаків і вивішують над ними прапор РФ.
Фото: Reuters
16-18.03.2018 - Анексія Криму
Окупаційна влада проводить так званий "референдум" про незалежність АР Крим, який мав створити видимість легітимності анексії півострова Росією. А через два дні до Москви на підписання договору про "прийняття Республіки Крим та міста Севастополь до складу Росії" прилітають Сергій Аксьонов, Володимир Константинов та Олексій Чалий (на фото зліва на право).
Фото: Reuters
6.04.2014 - Перші бойовики на Донбасі
Невідомі озброєні бойовики оточують та захоплюють приміщення Донецької обласної державної адміністрації. За тиждень в Слов'янську та Краматорську з'являються озброєні військові без розпізнавальних знаків. У Донецькій області починається антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.