Лише торік Німеччина виділила 1,8 мільярда євро на гуманітарні проекти у світі. Таким чином ФРН стала другим за обсягом глобальним донором гуманітарної допомоги.
Реклама
Потреба в гуманітарній допомозі стає дедалі гострішою. Це підтверджує проект доповіді уряду Німеччини про надання гуманітарної допомоги за кордоном у період з 2014 по 2017 роки. Цю доповідь уряд ФРН представить у середу, 7 листопада. Згідно з повідомленням німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), з 2014 по 2017 роки Німеччина профінансувала закордонні гуманітарні організації, що входять до структури ООН та Руху Червоного Хреста, на загальну суму близько чотирьох мільярдів євро. Лише 2017 року Берлін виділив на гуманітарні проекти близько 1,8 мільярда євро.
Утім, у представників неурядових організацій такі дані не викликають жодної ейфорії. "Звісно, шампанське з цього приводу ми не відкорковуємо", - запевнив у розмові з DW керівник об'єднання неурядових організацій VENRO Бернд Борнгорст (Bernd Bornhorst), який сам представляє католицьку гуманітарну організацію MISEREOR. На його думку, хоч зростання видатків на гуманітарні цілі "символізує значні зусилля уряду ФРН, але водночас це ще й ознака дедалі більшого зростання потреби в допомозі у світі, в котрому нам доводиться мати справу зі щоразу більшою кількістю катастроф".
Передусім - війна у Сирії та Африка
За даними журналістів FAZ, що посилаються на проект урядової доповіді, Німеччина "збільшила свою гуманітарну допомогу більш, ніж втричі, порівняно з періодом 2010-2013 років", у зв'язку з дедалі гострішою потребою такої допомоги у світі. Ця допомога спрямовувалася передусім на Сирію та боротьбу з голодом у Африці. Особливо сильно видатки на гуманітарні цілі підскочили в 2016 та 2017 роки, тобто після масової втечі сирійців з охопленою громадянською війною Сирії.
Якщо в 2014 році уряд ФРН виділив на ці цілі 416 мільйонів євро, то вже 2017 року на гуманітарну допомогу було виділено 1,76 мільярда євро, тобто зростання більш ніж у чотири рази.
Багато забутих криз
З огляду на нинішні тенденції у світі, голова VENRO Бернд Борнгорст виступає за здійснення системної політики підтримки країн, що розвиваються. "Ми постійно вимагаємо від уряду ФРН, щоб той залишав на нинішньому рівні видатки та зобов'язання", - каже Борнгорст. Він зазначає, що у випадку тих криз у світі, які широко висвітлювалися в ЗМІ, можна досить швидко провести конференцію донорів та зібрати відповідні кошти. Але в світі є "багато менших, забутих, однак жахливих катастроф, на які бракує коштів".
Таку думку поділяють також і німецькі політики та урядовці. Згідно з проектом доповіді, за останні роки в справі гуманітарного забезпечення стали визначальними два тренди. З одного боку, зріс розрив між потребами, що ставали дедалі більшими, та наявними коштами. З другого, погіршилися масштаби природних катастроф та збройних конфліктів. "Скрутні гуманітарні ситуації тривають роками, а й іноді десятиліттями", - зазначається в урядовій доповіді.
Гроші не є панацеєю
Утім, експерти застерігають від того, щоб розглядати двосторонню гуманітарну підтримку як панацею від всіх бід, особливо з огляду на кризу в Сирії та тривалу скруту в африканських країнах. "У цих випадках одразу бачиш, що гуманітарна допомога теж має свої межі", - каже Борнгорст.
На його думку, головна проблема криється в відсутності політичних рішень. "Гуманітарна допомога не має ставати таким собі замінником політичних рішень та ініціатив. Потрібні заходи на політичному рівні, але це вже питання зовнішньої політики", - додав він.
Надаючи допомогу, Німеччина не керується лише власними інтересами. Але уряд у Берліні розглядає гуманітарну допомогу також як спосіб гарантувати стабільність та безпеку в самій Німеччині з огляду на загрозу тероризму та громадянських воєн, що вирують у багатьох країнах. Крім того, для Німеччини, чия економіка зосереджена на експорті, вкрай важлива стабільність світової економіки. Тож, якщо в Африці та Азії можна буде попередити виникнення криз, Німеччина залишиться у виграші.
Сім років війни у Сирії - загострення у відносинах між США та РФ
Війна у Сирії забрала життя 480 тисяч людей. Зусилля з урегулювання конфлікту не увінчалися успіхом, до того ж погрозами застосувати у Сирії ракети обмінялись США та РФ. Головні факти про конфлікт - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/Maysun
Від "весни" до війни
На початку 2011 року "арабська весна" докотилася до Сирії, але перші мирні демонстрації були жорстоко придушені поліцією. Починаючи з березня 2011-го, по всій країні почали спалахувати масові акції протесту з вимогою відставки уряду Башара Асада. Навряд чи можна було собі уявити, що ті події покладуть початок затяжній війні, яка вже забрала 480 тисяч життів.
Фото: AP
Сторони конфлікту
Після того, як хвиля масових протестів прокотилася країною, президент Асад почав залучати для їх придушення армію. Своєю чергою, противники режиму були вимушені взяти до рук зброю. До конфлікту долучилися також загони національних меншин (наприклад, курдів) та ісламістські терористичні угруповання, серед яких окремо слід виділити так звану "Ісламську державу".
Фото: picture-alliance/AP Photo
"Халіфат" терористів
У квітні 2013 року до громадянської війни в Сирії долучилися бойовики терористичної організації ІДІЛ, утвореної із підрозділу "Аль-Каїди". У червні 2014-го угруповання оголосило про перейменування на "Ісламську державу" (ІД) та проголосило "халіфат". За деякими даними, у 2015 році під контролем ІД перебувало близько 70 відсотків території Сирії, а чисельність бойовиків складала 60 тисяч осіб.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Культурна спадщина як ціль терористів
Руйнування античного міста-оази Пальміри стало символом варварського поводження ІД з об'єктами культурної спадщини. Усього ж за час громадянської війни у Сирії зруйновані близько 300 археологічних пам'яток. У лютому 2016 року Рада Безпеки ООН прирівняла знищення бойовиками ІД предметів історичної, культурної та релігійної цінності до терактів.
Фото: dpa
Криза біженців
За даними ООН, за останні сім років років понад п'ять мільйонів сирійців втекли з країни. Більшість із них знайшли прихисток у сусідній Туреччині (понад 3,5 мільйона), Лівані (близько мільйона), Йорданії (понад 650 тисяч). Але можливості цих країн з прийому біженців виявилися практично вичерпаними. Сотні тисяч сирійців також вирушили шукати порятунку в Європі, спричинивши кризу біженців у ЄС.
Фото: DW/R. Shirmohammadi
Міжнародна коаліція проти ІД
У вересні 2014 року президент США Барак Обама оголосив про створення міжнародної коаліції проти ІД, до якої увійшли понад 60 держав. Учасники коаліції завдають авіаударів по позиціях бойовиків, ведуть підготовку місцевих сухопутних військ, а також надають гуманітарну допомогу мирному населенню.
Фото: picture-alliance/dpa/US Air Force
Ісламська антитерористична коаліція
А у грудні 2015 року Саудівська Аравія представила свою антитерористичну коаліцію, до складу якої увійшли 34 ісламські країни. Частина з них, як і сама Саудівська Аравія, є також членами міжнародної коаліції під проводом США.
Фото: Reuters/Saudi Press Agency
Участь Росії
З осені 2015 року російські бомбардувальники також завдають ударів у Сирії - як запевняє Москва, лише по позиціях ІД. За даними ж НАТО, 80 відсотків авіанальотів спрямовані на противників Асада з поміркованої опозиції. У листопаді 2017 року Путін заявив про швидке завершення місії у Сирії. Контингент мали скоротити, але в розпорядженні РФ залишилися дві військові бази і деякі інші структури.
Фото: imago/ITAR-TASS
Мирні переговори
14 березня 2016 року, напередодні п'ятиріччя громадянської війни в Сирії, у Женеві стартували переговори з мирного урегулювання конфлікту під егідою ООН. Перша подібна спроба на початку лютого завершилася провалом на тлі наступу армії Асада на Алеппо.
Фото: Getty Images/AFP/F. Coffrini
Застосування хімічної зброї
Згідно зі спільною доповіддю ООН та Організації із заборони хімічної зброї, режим Асада несе відповідальність за застосування отруйної речовини "зарин" у Хан-Шейхуні 4 квітня 2017 року. А "Ісламська держава" застосовувала сірчистий іприт під час атаки в населеному пункті Ум-Хош у вересні 2016 року.
Із січня 2017 року в столиці Казахстану за ініціативою Росії, Туреччини та Ірану проходять паралельні женевським міжсирійські переговори з урегулювання у Сирії. На них уперше за одним столом зустрілися представники режиму Башара Асада та опозиційних сил. У травні 2017 року в Астані підписаний меморандум про створення чотирьох зон деескалації у північній, центральній та південній частинах Сирії.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Звільнення від ісламістів
Протягом 2017 року бойовиків ІД витіснили з більшості територій у Сирії та Іраку. Ще у грудні 2016 року було звільнено мегаполіс Алеппо, навесні 2017-го - Хомс, а восени головний бастіон джихадистів у Сирії - Ракку, стратегічно важливий через нафту та близькість до Іраку Дейр-ез-Зор, Аль-Маядін та інші великі міста.
Фото: Reuters/R. Said
"Трійка" в Анкарі
На початку квітня 2018 року лідери Росії, Ірану та Туреччини Володимир Путін, Хасан Роухані та Реджеп Таїп Ердоган зустрілися вдруге, щоб обговорити конфлікт у Сирії. За результатами тристороннього саміту в Анкарі очільники країн наголосили, що не допустять територіального розділення Сирії, та висловилися за довготривале припинення вогню.
Фото: Reuters/U. Bektas
Чергова хімічна атака
У ніч проти 7 квітня 2018 року вертоліт скинув бочкову бомбу з хімікатами над сирійським містом Дума, що вважається останнім осередком опору в регіоні. У застосуванні хімічної зброї представники благодійних організацій "Білі шоломи" та UOSSM, а також бойовики угруповання "Джейш аль-Іслам" звинуватили режим Башара Асада. Натомість офіційний Дамаск звинувачення відкидає і називає їх дезінформацією.
Фото: picture-alliance/Xinhua/A. Safarjalani
Жертви атаки
Жертвами ймовірної хімічної атаки в сирійському місті Дума, за даними гуманітарної організації "Союз медичних організацій допомоги Сирії", стали щонайменше 150 осіб, більшість з яких жінки та діти.
Фото: picture alliance/AP Photo/Syrian Civil Defense White Helmets
Протистояння США та Росії
Після імовірної хімічної атаки в Думі США не виключили військових кроків проти уряду Башара Асада. "Росія обіцяє збити будь-які ракети, випущені по Сирії. Росіє, готуйся, бо вони прилетять: гарні, нові та "розумні"!", - заявив Дональд Трамп, відреагувавши на висловлювання російського посла в Лівані Олександра Засипкіна про готовність Москви збити американські ракети у разі удару по Сирії.